Page 127 - 4332
P. 127

Соціал-демократична  концепція  соціалізму  визначає  його
           як  суспільний  лад,  що  досягається  не  революційною
           ліквідацією,  а  реформуванням  капіталізму  зі  збереженням
           приватної  власності,  забезпеченням  зростання  середнього
           класу і соціального партнерства, досягненням значно вищого
           рівня соціальної рівності і справедливості.
              Завершуючи  розгляд  цього  питання,  відмітимо,  що  нині
           соціал-демократія  –  це  організована  в  Соціалістичний
           Інтернаціонал  політична  сила.  Мета  діяльності  даних
           політичних партій – демократичний соціалізм, новий світовий
           економічний порядок на основі рівноправності й партнерства
           між  усіма  країнами,  що  охоплює  охорону  навколишнього
           середовища, уникнення ядерної війни.
              Про  нове  бачення  шляхів  розвитку  суспільства  та  нові
           підходи  до  розуміння  соціальної  держави  у  соціал-
           демократичній  ідеології  радимо  взяти  інформацію  із
           зазначеної в списку літератури статті А. Сіленко.
              Стосовно  взаємовідносин  ідейно  –  політичних  доктрин
           можна  виокремити  дві  відносно  самостійних  складових:  це
           боротьба  між  ідеологіями,  оскільки  кожна  з  них  прагне
           виявити свій пріоритетний вплив на маси, та їх взаємодія та
           взаємозбагачення. В даному контексті важливо розуміти, що
           розмова  про  кінцеву  перемогу  якоїсь  однієї  ідеології  (Див.:
           Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. –
           №3)  не  має  жодного  сенсу,  оскільки  будь-яка  з  ідеологій  є
           певним  проектом  супідрядності  та  взаємодії  певних
           індивідуальних  та  суспільних  потреб.  І  поскільки  ієрархія
           потреб  та  прагнень  людських  періодично  змінюється,  то  й
           відбувається  зміна  ідеологічних  програм,  одні  ідеології
           виступають  пріоритетними,  домінуючими,  інші  ж  відходять
           на  задній  план,  але  не  зникають  назавжди.  Тому  й  “кінця
           історії”  в  сенсі  остаточної  перемоги    в  ідейно-теоретичному
           плані якоїсь з ідеологій в принципі бути не може допоки існує
           людство.
              Як  насправді  відбулося  і  відбувається  взаємозближення
           політичних  ідеологій через  їх взаємодію радимо дізнатися  із
           підручника  Шляхтун  П.  П  Політологія  (теорія  й  історія
           політичної науки) – К., 2002. – С.565 – 566.

                                         125
   122   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132