Page 78 - 4317

Отже, розглянуті методи конкурентного суперництва не лише співіснують, а й
взаємодіють.
Науково-технічний прогрес створює широкі можливості для нецінової
конкуренції: розширює техніко-технологічний потенціал виробництва, забезпечує
модифікацію і диференціацію існуючих продуктів, створення нових та якісніших
продуктів.
За характером задоволення потреб споживачів розрізняють такі види
конкуренції [16]: функціональну, видову і предметну.
Функціональна конкуренція ґрунтується на тому, що одну й ту саму потребу
можна задовольнити різними способами. Відповідно товари, які задовольняють
однакові потреби, є функціональними конкурентами. Наприклад, потреба в
одержанні оперативної інформації задовольняється переглядом телевізійних новин
чи прослуховуванням радіопередач. У цьому разі радіо і телебачення є
функціональними конкурентами.
Видова конкуренція — наслідок того, що є товари, які мають однакове
призначення, але різняться за якимось важливим параметром. Наприклад, легкові
автомобілі певних марок, що різняться потужністю двигуна.
Предметна конкуренція — результат того, що фірми випускають ідентичні
товари, які різняться лише якістю виготовлення або навіть однакові за якістю.
Відповідно до поведінки учасників (суб'єктів) ринкових відносин конкуренція
проявляється за такими основними напрямками [17]: "товаровиробник —
товаровиробник", "споживач — споживач", "споживач — товаровиробник".
Конкуренція між виробниками за споживача найбільш змістовна. Саме вона є
основною рушійною силою розвитку економіки, сприяє досягненню вагомих
позитивних результатів — удосконаленню існуючих та появі нових, ефективніших
товарів, високому рівню задоволення ринкового попиту, утриманню, підвищенню
чи зниженню цін, "вимиванню" неефективних товаровиробників і, як результат, —
динамічному вдосконаленню структури національної економіки, підвищенню її
ефективності та конкурентоспроможності.
За кількістю продавців та особливостями їх поведінки розрізняють такі
конкурентні структури:
• досконала конкуренція;
• монополістична конкуренція;
• олігополія;
• монополія.
В умовах досконалої конкуренції на ринку одночасно функціонують багато
фірм, жодна з яких не контролює значної частки ринку; продукція є однорідною;
входження в галузь і вихід з неї не пов'язані з якимось труднощами; покупці та
продавці мають однаковий доступ до інформації.
В умовах монополістичної конкуренції кожний продавець намагається через
рекламну і маркетингову стратегію, диференціацію продуктів тощо створити власні
ринкові ніші. Кожна фірма сприймає ціни інших фірм як задані й регулює лише
власну ціну. Фірми в умовах монополістичної конкуренції виробляють різнорідну
продукцію, і продукт кожної фірми по-своєму специфічний, тому споживач може

78