Page 73 - 4317

ухилитися від неї, убезпечитися від економічного ризику. А це можливо лише через
завоювання монопольного становища на ринку.
Дж. Робінсон і Е. Чемберлін підбили підсумки дискусії про характер
ціноутворення в умовах монополії та про виникнення нецінових форм конкуренції.
Е. Чемберлін довів, що існує спеціальний вид монополії, який утворює необхідну
складову конкурентної ринкової системи. У теорії недосконалої конкуренції Дж.
Робінсон працювала над вивченням механізму формування цін за умов, коли
кожний виробник може бути монополістом власної продукції.
Значний внесок у розвиток теоретичних моделей олігополістичної конкуренції
та монополії зробили А. Курно (теорія чистої монополії та дуополії), Ф. Еджуорт
(математичний опис моделей олігополії і монополії), А. Лернер (монопольна влада
та її оцінка) та К. Вікселль (конкуренція і цінова дискримінація).
Таким чином, до середини XX ст. сформувалося загальне уявлення про
сутність конкуренції та її основні рушійні сили. Було розроблено теоретичні моделі
конкуренції (досконалу, монополістичну, олігополію і монополію). Ці моделі,
безумовно, потребують подальшого розвитку і уточнення. Що більшою мірою
ринкова структура наближатиметься до конкретної моделі, то помітніше в ній
проявлятимуться описані механізми конкуренції.
Узагальнені етапи еволюції теоретичних поглядів на конкуренцію наведено в
табл. 8.
У дореволюційній Росії та Україні перші теоретично оформлені ідеї впливу на
товарний ринок за допомогою різних методів конкуренції з'явились на початку XX
ст., коли у вищих навчальних закладах почали викладати відповідні курси.
Революційні зміни політичної системи і форм власності в 1917 р. призвели до
зміщення акцентів у здійсненні господарської діяльності. Дослідження ринку і
конкуренції були непотрібні, і проблеми конкуренції понад 50 років не
розроблялись. До початку 80-х років у радянській літературі з економіки переважала
негативна оцінка конкуренції. Усі підручники і навчальні посібники, а також засоби
масової інформації наголошували на повному усуненні конкуренції і заміні її
безконфліктним соціалістичним змаганням, товариською співдружністю та
колективізмом виробників [1; 70].

73