Page 152 - 4317

відмінності та відхилення у розрізі факторів конкурентноздатності, які стосувалися
різних програмних продуктів і дійшла остаточного висновку щодо необхідності
регулюючого впливу на такі фактори (перераховуються у порядку зменшення
пріоритетності):
- професійний рівень консультантів;
- ергономічність;
- ціна програмних продуктів;
- надійність програмних продуктів;
- реклама і дистрибуція програмних продуктів.
Отже, на основі використання матриці “важливість / результативність”
визначається перелік факторів конкурентоспроможності фірми, пріоритетність їх
розвитку та вдосконалення. Інформація, отримана в ході такого аналізу, є корисною
для прийняття рішень щодо розробки стратегії фірми чи її модернізації.

5.5. Методика дискримінантного аналізу

У процесі проведення бенчмаркінгу, при дослідженні ринків збуту, видів
товарів, джерел ресурсів тощо необхідно правильно розподілити об'єкти, що
вивчаються, на окремі групи (категорії, класи) відповідно до ключових стратегічних
пріоритетів. При цьому, необхідно правильно окреслювати сферу першочергової
уваги і не витрачати час на вирішення другорядних завдань.
Діагностика та прогнозування зовнішніх та внутрішніх процесів підприємства
передбачає застосування різних методів одно- і багатовимірного групування об'єктів
та виділення серед них тих груп (категорій, класів), які є стратегічно важливими.
Серед цих методів можна виділити дискримінантний, кластерний, факторний,
компонентний та регресійний аналіз.
Розглянемо спочатку техніку дискримінантного аналізу. Останній, можна
застосовувати лише тоді, коли є певне уявлення про характер тих груп об'єктів, які
планується виділити з генеральної сукупності.
Наприклад, якщо аналітик повинен згрупувати конкурентів, він повинен
знати, на які групи їх можна поділити. У разі, коли стратегічним пріоритетом
компанії є боротьба за лідерство у галузі, то найпростішим варіантом поділу
конкурентів буде виділення групи лідерів і групи інших фірм, які не претендують на
лідерство. Деталізацією цього групування може бути виділення окремих груп
“послідовників” і “фірм-новачків”.

Критичні процеси, визначені в процесі бенчмаркінгу, характеризуються
низкою індикаторів, серед яких можна, наприклад визначити: обсяг продажу;
рентабельність продажу; співвідношення ціна - якість (формується на основі
експертних оцінок за шкалою від 0 до 10 балів).
Завдання полягає у тому, щоб визначити кількісну межу, яка б відділяла
підприємства групи лідерів від усіх інших підприємств.

152