Page 137 - 4317

Для посилення прогностичної здатності моделі Z-коефіцієнт може
трансформуватися у так званий РАS-коефіцієнт - коефіцієнт, який дозволяє
відстежувати діяльність компанії в часі.
РАS-коефіцієнт- це лише відносний рівень діяльності компанії, виведений на
основі її Z-коефіцієнта за певний період і виражений у відсотках (від 1 до 100).
Наприклад, РАS-коефіцієнт, що дорівнює 50, вказує на те, що діяльність компанії
оцінюється задовільно, тоді як РАS-коефіцієнт зі значенням 5 свідчить про те, що
лише 5% компаній знаходиться у гіршому становищі (незадовільна ситуація). Таким
чином, підрахувавши Z-коефіцієнт для компанії, можна потім трансформувати
абсолютний вимірник фінансового стану у відносний вимірник фінансової
діяльності. Іншими словами, якщо Z--коефіцієнт може свідчити про те, що компанія
знаходиться у стабільному чи ризикованому становищі, то РАS-коефіцієнт
відображає поточну діяльність і тенденцію на перспективу.
Позитивною рисою такого підходу є його здатність поєднувати ключові
характеристики звіту про фінансові результати і балансу в межах однієї моделі.
Наприклад, прибуткова компанія з досить нестійким фінансовим станом може бути
співставлена з менш прибутковою, але більш стійкою компанією. Таким чином,
розрахувавши РАS-коефіцієнт, можна швидко оцінити фінансовий ризик, пов'язаний
з цією компанією, і відповідно вибирати варіант стратегічного рішення.
Модель Спрінгейта передбачає розрахунок інтегрального показника, за яким
здійснюється оцінка ймовірності визнання підприємства банкрутом, за такою
формулою:
Z= 1,03 х 1+ 3,07 х 2+ 0,66 х 3+ 0,4х 4, де:

х 1 - робочий капітал / загальна вартість активів;
х 2 - прибуток до сплати податків та відсотків / загальна вартість активів;
х 3 - прибуток до сплати податків / короткострокова заборгованість;
х 4 - обсяг продажу / загальна вартість активів.

Інтервал значень результуючого показника Z поділений на основі єдиної
критичної точки, яка відповідає значенню Z- показника 0,862. Таким чином,
підприємство з достовірністю 92 % може бути віднесене до категорії потенційних
банкрутів, якщо розрахункове значення Z- показника для даного підприємства
менше за 0,862.
Порівняно з розглянутими вище моделями надзвичайно простою видається
модель Бівера, яка має такий вигляд:

Z = чистий прибуток та амортизація / загальна заборгованість.

Але, за деякими джерелами, точність моделі Бівера значно перевищує точність
моделі Альтмана, хоча основним обмеженням її застосування в Україні є
неоднозначність трактування складу показника чистий прибуток та амортизація .
Основними обмеженнями всіх зазначених моделей прогнозування банкрутства
є насамперед неврахування специфіки та реалій економічного життя окремих країн,
а також відсутність у моделях факторів, які враховували б вплив галузевої
належності підприємства — об'єкта дослідження. Таким чином, прогнозування

137