Page 132 - 4317

4.3. Методи прогнозування банкрутства підприємства

У передбаченні можливого банкрутства крім підприємства заінтересовані його
численні партнери: інвестори, позичальники, постачальники, страхові агенції тощо.
Існують різні підходи діагностики можливого банкрутства підприємства.
Сукупність методів прогнозування банкрутства підприємства можна умовно
розділити на формалізовані багатофакторні моделі діагностики банкрутства та
неформалізовані моделі.
Багатофакторні формалізовані моделі діагностики банкрутства
підприємств.
В економічно розвинених країнах моделі прогнозування банкрутства
підприємства почали з'являтися починаючи з 50-х років XX ст. Причиною цього
було посилення конкуренції після другої світової війни, коли багато підприємств
скорочувало свою діяльність або банкрутувало. Спочатку банкрутство намагалися
передбачати емпірично, на основі вже відомих фактів банкрутства компаній
відповідної галузі. Звичайно, такий підхід призводив до численних помилок.
Перші моделі передбачення банкрутства, в яких було використано статистико-
математичний апарат, були розроблені у 60-х роках. Серед них найвідомішими є Z-
рахунок Альтмана (США), коефіцієнт Таффлера (Велика Британія), А-рахунок
Арженті та деякі інші.
З часом методики передбачення банкрутства почали застосовувати для
прогнозування ризиків в антикризовому управлінні, а потім і для діагностики
стратегічних проблем. Кожна методика має свої позитивні та негативні
характеристики, які потрібно знати при їх виборі для вирішення діагностичних
завдань.
Для визначення кількісного оцінювання ризику банкрутства спеціалісти
економічно розвинених країн використовують 2-факторну, 5-факторну і 7-факторну
моделі. 2-факторпа модель була одержана в результаті дискримінантного аналізу
фактичних даних про настання банкрутства західних фірм, мета якого — визначення
межі між платоспроможністю і банкрутством. Точність прогнозу банкрутства
підприємства на один рік за допомогою двофакторної моделі досить низька — 45—
50 %.
Двофакторна модель прогнозування банкрутства підприємства має вигляд:

Z= -0,3877 - 1,0736- [(Х 1 –Х 2)/А] +0,0579(Х 3/А),

де Z— дискримінантна границя;
—0,3877; - 1,0736; 0,0579 — коефіцієнти, одержані дослідним шляхом;
Х 1— власні кошти підприємства;
Х 2— довготермінові зобов'язання підприємства;
Х 3— боргові зобов'язання підприємства:
А — підсумок активу балансу.
Оцінка одержаного значення Z проводиться таким чином. Якщо Z< 0. то
найбільш імовірно, що фірма залишиться платоспроможною. Якщо Z> 0, то
найбільш імовірно банкрутство цього підприємства.

132