Page 127 - 4317
P. 127

До  методів  моделювання  належать  прийоми  структурного,  сітьового  та
         матричного моделювання.
                 Екстраполяційні  методи  є  найбільш  розповсюдженими  та  розробленими  в
         сукупності       способів       економічного        прогнозування.        Ці     методи      широко
         застосовуються як менеджерами, так і спеціалістами – аналітиками.
                 Першим  елементом  успішного  прогнозування  є  вибір  часового  ряду.  При
         цьому потрібно керуватися такими правилами:
                 1) часовий ряд включає результати спостереження, починаючи від першого і
         до останнього;
                 2) всі часові проміжки між елементами часового ряду повинні мати однакову
         тривалість – не варто включати в один ряд дані за декади та місяці;
                 3)  спостереження  фіксуються  в  один  і  той  самий  момент  кожного  часового
         періоду.  Наприклад,  формуючи  часовий  ряд  на  основі  щотижневих  результатів,
         потрібно фіксувати дані у певний день тижня;
                 4) пропуск даних у часовому ряді не допускається.
                 Розглянемо найпростіші та найбільш поширені способи отримання  прогнозу
         на наступні періоди за допомогою часових рядів.
                 Одним  із  найпростіших  методів  є  метод  рухомої  (ковзникової)  середньої,
         який    можна  застосовувати  у  випадку,  коли  точний  прогноз  не  потрібний.  У
         загальному вигляді формула рухомої середньої є такою:

                 F t +1 = (D t + D t -1 +... + D t-N-1) / N,
                 де F t +1 – прогноз для часового періоду t+1,
                 D t, D t –1, …, D t-N-1 –фактичні значення показника,
                 N – кількість періодів у часовому ряді.

                 Якщо,  наприклад,  необхідно  вибрати  рухому  середню  за  чотири  місяці,  то
         прогнозом  на  травень  (місяць  позначимо  номером  5)  буде  середнє  значення
         показників за січень, лютий, березень та квітень (місяці позначені номерами 1, 2, 3,
         4):

                 D 4 = (D 1 + D 2 + D 3 + D 4) / 4.

                 Для визначення ковзникового середнього формують укрупнені інтервали, які
         складаються  з  однакового  числа  рівнів.  Кожний  наступний  інтервал  отримують,
         поступово рухаючись від початкового рівня динамічного ряду на один рівень: тобто,
         перший інтервал включає рівні у 1, у 2, у 3,... у n; другий – рівні у 2, у 3,... у n + 1 і т. д. Отже,
         інтервал згладжування  рухається по динамічному ряду з кроком, рівним одиниці. За
         сформованими  укрупненими  інтервалами  визначається  сума  значень  рівнів,  на
         основі якої і розраховують ковзникові середні. При згладжуванні динамічних рядів
         методом  ковзникового  середнього  зручніше  формувати  укрупнений  інтервал  з
         непарної кількості рівнів ряду.
                 Інтервал  згладжування  обирають,  як  правило,  у  довільній  формі  на  основі
         урахування  кількості  рівнів  ряду  вихідних  даних.  Чим  тривалішим  є  інтервал


                                                           127
   122   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132