Page 74 - 4312

обладнання), вид ґрунту, план електроустановки з вказанням розмірів
і розміщення обладнання, що заземлюється, характеристика
природних заземлювачів.
5.2 Визначаємо допустимий опір заземлювального пристрою
R доп. При поєднанні заземлювальних пристроїв різних напруг
застосовується менший з необхідних величин опорів.
5.3 Вибираємо:
- тип заземлювального пристрою: а) виносний, б) контурний;
- розташування електродів (в ґрунті чи біля поверхні);
- геометричні розміри та матеріал електродів.
5.4 Визначаємо розрахункове значення питомого опору ґрунту з
врахуванням кліматичних зон, типу електрода і коефіцієнтів
сезонності
 р =  вим  К с  К,
де  вим – питомий опір ґрунту (табл. 6.3)
К с – сезонний коефіцієнт ( табл. 6.4).
К (К 1, К 2, К 3) – коефіцієнт, що враховує стан землі ( табл. 6.5);
К 1 – якщо земля волога;
К 2 – якщо нормальної вологості, часу вимірювання передувало
випадання невеликої кількості опадів;
К 3 – якщо земля суха (кількість опадів нижча за норму).
5.5 Визначаємо опір одиничного штучного електроду R
(табл. 6.2)
Згідно з вимогами ПУЕ опір заземлювального пристрою
(електроду) не повинен перевищувати гранично допустимого опору
розтікання R доп (R ≤ R доп). Якщо ця умова не виконується, розрахунок
слід продовжити.
5.6 Визначаємо приблизну кількість необхідних штучних
електродів
n* = R / R доп.
5.7 Визначаємо з табл. 6.6, 6.7 коефіцієнт використання
заземлювачів , який враховує ефект екранування при вибраному
значенні
к = а/l,
де а - відстань між заземлювачами, м; l – довжина
заземлювача, м.
к може бути вибраним рівним 1, 2 або 3.
5.8 Визначаємо кількість заземлювачів n з врахуванням  за
формулою
R
n  .
R доп  
5.9 Визначаємо розрахунковий опір розтіканню струму з
заземлювачів
R
Rpoзp. в  .
  n
5.10 Визначаємо довжину горизонтального заземлювача L, який
з’єднує заземлювачі.

74