Page 76 - 4312

4. Ґрунт – глина; склад – однорідний; вологість –нормальна.
Кліматична зона – ІІІ.
Розрахунок захисного заземлення методом коефіцієнта
використання заземлювачів проводимо у такому порядку:
1. Визначаємо допустимий опір заземляючого пристрою R доп. При
поєднанні заземляючих пристроїв різних напруг застосовується менша з
необхідних величин опорів.
Згідно з ПУЕ в установках напругою до 1000 В, якщо потужність
джерела струму (генератора або трансформатора) більше 100 кВА
(потужність трьох двигунів становить 105 кВА ) R Д 4 Ом.
2. Вибираємо:
- тип заземлюваного пристрою: а) виносний, б) контурний;
Приймаємо – виносний.
- розташування електродів – в ґрунті (згідно з умовою задачі);
d

t 0 t

L 2 L /

Рисунок 6.4 – Схема розміщення заземлювача - стержневого
круглого перерізу (трубчастого) в землі

3. Визначаємо розрахункове значення питомого опору ґрунту з
врахуванням кліматичних зон, типу електрода і коефіцієнтів сезонності:
 р =  вим  К с  К,
де  вим – питомий опір ґрунту (табл. 6.3)  вим = 40 Омм.
К с – сезонний коефіцієнт ( табл. 6.4). К с = 1,3.
К (К 1, К 2, К 3) – коефіцієнт, що враховує стан землі ( табл. 6.5);
К 1 – якщо земля волога;
К 2 – якщо нормальної вологості, часу вимірювання передувало
випадання невеликої кількості опадів; К 2 =1.
К 3 – якщо земля суха (кількість опадів нижча за норму).
Отже  р =40  1,3 1 = 52 Омм.
4. Визначаємо опір одиничного штучного електроду R (табл. 6.2)

  2L 1 4  Lt  52  2 3  1 4 2 , 2  3
R   ln  ln    ln  ln   15 , 17 Ом.
2L  d 2 4  Lt  2  3  , 0 035 2 4  2 , 2  3 

Відповідно до вимоги ПУЭ опір заземляючого пристрою (електроду)
не повинен перевищувати гранично допустимого опору розтікання R доп
(R≤R доп). Якщо ця умова не виконується, розрахунок слід продовжити.
5. Визначаємо приблизну кількість необхідних штучних електродів
n* = R / R доп =15,17 / 4 = 3,79.
Приймаємо n* = 4 шт.
6. Визначаємо коефіцієнт використання заземлювачів , який
враховує ефект екранування при вибраному значенні

76