Page 70 - 4312
P. 70

Як природні заземлювачі можуть бути використані:
                   1)  металеві  і  залізобетонні  конструкції  будівель  і  споруд,  що
            знаходяться в землі, в тому числі залізобетонні фундаменти будівель і
            споруд,  що  мають  захисні  гідроізоляційні  покриття  в  неагресивних,
            слабоагресивних і средньоагресивних середовищах;
                   2) металеві труби водопроводу, які прокладені в землі;
                   3) обсадні труби бурових свердловин;
                   4) рейкові колії магістральних неелектрифікованих залізничних
            доріг  і  під'їзні  шляхи  за  наявності  навмисного  улаштування
            перемичок між рейками;
                   5) інші металеві конструкції, що знаходяться в землі, і споруди;
                   6) металеві оболонки броньованих кабелів, прокладених в землі.
            Оболонки  кабелів  можуть  служити  єдиним  заземлювачем  при
            кількості кабелів не менше двох.
                   Алюмінієві  оболонки  кабелів  використовувати  як  заземлювачі
            не допускається.
                   Не  допускається  використовувати  як  природні  заземлювачі
            трубопроводи горючих рідин, горючих або вибухонебезпечних газів і
            сумішей,  трубопроводів  каналізації  і  центрального  опалювання.  Не
            слід  використовувати  як  заземлювачі  залізобетонні  конструкції
            будівель  і споруд,  арматура  яких перебуває  під напругою,  проте  це
            обмеження не поширюється на опори повітряних ліній (ПЛ).
                   Недоліком  цього  виду  заземлювачів  є  доступність  їх
            неелектротехнічному персоналу і можливість порушення цілісності їх
            з'єднання.
                   Для       штучних         заземлювачів          найчастіше         застосовують
            вертикальні  (стержневі)  і  горизонтальні  (смугові)  електроди,  а
            також  інші  види  заземлювачів  (див.  табл.  6.2).  Вони  можуть
            використовуватись  як  одиничні,  так  і  об'єднані  в  групи.  Приклад
            розміщення електродів групового заземлювача показаний на рис. 6.3.
                   Штучні заземлювачі можуть бути з чорної або оцинкованої сталі
            або мідними.
                   Штучні заземлювачі не повинні бути фарбованими.
                   Матеріал і найменші розміри заземлювачів повинні відповідати
            нормам, поданим у табл. 6.1.
                   Заземлювальний  провідник  —  це  провідник,  котрий  з’єднує
            заземлювальні  об'єкти  з  заземлювачем.  Якщо  заземлювальний
            провідник    має  два  або  більше  відгалужень,  то  він  називається
            магістраллю заземлення.
                   Як заземляючі провідники застосовують: смугову сталь, круглу
            сталь і т.п.
                   Як  смугові  заземлювачі  зазвичай  застосовують  сталеву  смугу
                                                                               2
            завтовшки 4 мм і більше, перерізом не менше 48 мм .
                   Не рекомендується застосування мідних провідників перерізом
                                                                          2
                               2
            більше  25  мм ,  алюмінієвих  -  більше  35  мм   і  сталевих  -  більше
                     2
            120 мм .


                                                            70
   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75