Page 77 - 4312

к = а/L,
де а - відстань між заземлювачами, м; L – довжина заземлювача, м.
к може бути вибраним рівним 1, 2 або 3. Приймаємо к=1. Тоді при
n*= 4 шт та к=1 з табл. 6.6 = 0,73.
7. Визначаємо кількість заземлювачів n з врахуванням  за
формулою
R 15 , 17
n    , 5 20 шт.
R  4 , 0  73
доп
Приймаємо n=6 шт.
8. Визначаємо розрахунковий опір розтіканню струму з заземлювачів
R 15 , 17
Rpoзp . в   , 3 46 Ом.
n  6 7 , 0 
9. Визначаємо довжину горизонтального заземлювача L 1, який
з’єднує заземлювачі.
Для з’єднання штучних електродів між собою використовуються
горизонтальні електроди – стальна смуга чи стержень.
Довжину горизонтальних електродів для умови комбінованого
заземлення визначаємо за формулою:
- при розміщенні заземлювачів по контуру L  ( n ) 1
1
- при розміщенні заземлювачів в ряд L   a ( n ) 1
1
Приймаємо в ряд. Отже L   a ( n ) 1  3 6  1  15 м.
1
10. Визначаємо опір горизонтального штучного електроду R г
(табл. 6.2)
2 2
 L 52 15
R  ln 1  ln  , 5 34 Ом.
г
2 L d t 2  15 , 0 02 7 , 0 

1
Для смуги шириною b значення d=0,5b=0,50,04=0,02 м .
11. Визначаємо коефіцієнт екранування (використання)
горизонтальної з’єднувальної смуги η г (за таблицею залежно від
розташування електродів, кількості електродів, відношення відстаней між
електродами до їх довжини а/L ) за таблицею 6.7.
Отже η г = 0,72.
12. Визначаємо розрахунковий опір розтіканню струму з
горизонтального електрода:
R , 5 34
Rpoзp . г г   , 7 42 Ом.
 , 0 72
г
13. Визначаємо розрахунковий опір розтіканню струму з групового
заземлювача:
R  R 3,46 7,42
R  РОЗР.В РОЗР.Г   , 2 36 Ом.
R  R 3,46 , 7 42
РОЗР.В РОЗР.Г
14. Робимо висновок про відповідність опору розтікання струму з
групового заземлювача ПУЭ та ПТБ та приводимо схему заземлення трьох
електродвигунів.

77