Page 69 - 4312

металевих конструкціях, розподільних пристроях, в щитах, шафах, на
станинах верстатів, машин і механізмів, за умови надійного
електричного контакту з заземленою основою, арматура ізоляторів
всіх типів, відтяжки, кронштейни та освітлювальна арматура при
встановленні їх на дерев'яних опорах повітряних ліній електропередач
або на дерев'яних конструкціях відкритих підстанцій.
Заземлення здійснюється за допомогою спеціальних
заземлюючих пристроїв.
Заземлювальний пристрій — це сукупність конструктивно
об'єднаних заземлювальних провідників та заземлювача.
Заземляючі пристрої бувають двох типів: виносні або
зосереджені і контурні або розподілені.
Виносний (зосереджений) заземляючий пристрій (див.
рис. 6.2а) характеризується тим, що заземлювач його винесений за
межі майданчика, на якому розміщено обладнання, що заземляється,
або зосереджений на деякій частині цього майданчика. Таке
заземлення застосовують у місцях з високим питомим опором землі.
З'єднання заземлювача з установкою здійснюється повітряною
або кабельною лінією. Недолік цього виду заземлення полягає у
віддаленості його від електрообладнання, що захищається, у зв'язку з
чим виносне заземлення застосовується лише в мережах з малими
струмами замикання на землю і, зокрема, в установках напругою до
1000 В.
У контурному (розподіленому) заземляючому пристрої
одиночні заземлювачі розміщують по контуру (периметру)
майданчика, на якому знаходиться обладнання, що заземляється, або
розподіляють на всьому майданчику (зоні обслуговування
обладнання) рівномірно.
На рисунку 6.2б представлена схема контурного заземлення.

1 – заземлювачі; 2 – заземлювальні провідники; 3 – обладнання
Рисунок 6.2 – Виносне (а) та контурне (б) заземлення

Заземлювач — це сукупність з'єднаних провідників, котрі
перебувають в контакті з землею або з її еквівалентом.
Розрізняють заземлювачі штучні, призначені виключно для
заземлення, і природні — металеві предмети, котрі знаходяться в
землі і використовуються для інших цілей.

69