Page 75 - 4312

Для з’єднання штучних електродів між собою використовують
горизонтальні електроди – сталева смуга чи стержень.
Довжину горизонтальних електродів для умови комбінованого
заземлення визначають за формулою
- при розміщенні заземлювачів по контуру
L  а . n  ,
- при розміщенні заземлювачів в ряд
L   n   1 .
а

5.11 Визначаємо опір горизонтального штучного електроду R г
(табл. 6.2)
5.12 Визначаємо коефіцієнт екранування (використання)
горизонтальної з’єднувальної смуги η г (за таблицею в залежності від
розташування електродів, кількості електродів, відношення відстаней
між електродами до їх довжини а/l ) за таблицею 6.7.
5.13 Визначаємо розрахунковий опір розтіканню струму з
горизонтального електрода
R
R  г
розр .г
 г .
5.14 Визначаємо розрахунковий опір розтіканню струму з
групового заземлювача
R розр .в  R розр .г
R  .
з
R  R
розр .в розр .г
5.15 Робимо висновок про відповідність опору розтіканню
струму з групового заземлювача ПУЕ та ПТБ.
Розрахунковий опір R з порівняти з максимально допустимим.
Розрахунок виконано правильно, якщо виконується співвідношення
R з ≤ R доп. Якщо це співвідношення не виконується, то розрахунок
необхідно провести знову, змінивши (збільшивши) кількість
заземлювачів.
Слід зауважити, що розрахунковий опір розтіканню струму з
пристрою не повинен бути значно менший ніж R доп з метою
запобігання невиправдано великих економічних затрат на
спорудження заземлювального пристрою.
Закруглення цифр у розрахунках приймається у бік запасу.

Приклад виконання роботи
Вихідні дані
1. Захисту підлягає електрообладнання цеху (три електродвигуни),
потужністю N=35 кВт кожен.
2. Виконання мережі – з ізольованою нейтраллю. Напруга мережі –
380/220 В.
3. Тип заземлювального пристрою – вертикальні сталеві труби з
розмірами: L=3м; d=0,035м; товщина стінки =3,5мм; відстань між
вертикальними заземлювачами а=3м., тобто а/L=1. Глибина закладання
заземлювачів t 0=0,7м., b=40 мм.

75