Page 77 - 4304
P. 77

У 1871  р.  Англія  спускає  на  воду  судно "Оушеник",

               забезпечене компаунд-машиною. Середня швидкість, з якою судно
               пройшло через Атлантику, становила 14,5 вузла (27 км/год.).
                      Починаючи  з 1881  р.  на  судах  стали  застосовувати  парові
               машини потрійного розширення, що дозволило створити в 90-х рр..

               океанські  поштово-пасажирські  судна  зі  швидкістю  до 20  вузлів
               (37 км/год.).
                      До  кінця  минулого  століття  потужність  суднових  компаунд-

               машин в окремих випадках досягала 3-5 тис. л/с, а швидкість руху
               суден – 22,5 вузла (42 км/год.).
                      У  Росії  створення  перших  вантажопасажирських  судів
               пов'язане з ім'ям механіка і теплотехніка В. І. Калашникова (1849-

               1908).  За  його  проектом  у 1871  р.  на  Сормовскому  заводі  був
               побудований           перший         двопалубний            пароплав         "Переворот"
               вантажністю 800  т.  Дві  поршневі  машини  забезпечували  судну

               швидкість ходу 8 вузлів (15 км/год.). У 1882 р. Калашников створив
               досить економічний і зручний в експлуатації вертикальний паровий
               котел, який отримав широке визнання не тільки в Росії. На початку

               90-х  рр.  на  Волзі  з'явилися  збудовані  за  проектами  Калашникова
               пароплави "Воля"  і "Богатир",  що  мали  вертикальні  машини  з
               триразовим розширенням пари.

                      У 1894 р. англійський інженер Ч. О. Парсонс сконструював і
               випробував  модель  пароплава  з  паровою  турбіною  в  два  фути
               (близько 61 см). Застосування парової турбіни дозволяло збільшити
               швидкість  обертання  валу.  У 1897  р.  Парсонс  побудував  перше

               судно  з  паровою  турбіною "Турбіна"  довжиною 30  м  і
               водотоннажністю 44  т. "Турбіна"  розвивала  швидкість 37  вузлів
               (69  км/год.),  а  потужність  радіальної  турбіни  становила  близько

               2  тис.  л.  с.  На  той  самий  вал  ротора  турбіни  Парсонс  насадив  і
               електричний генератор.
                      З початку XX ст. парові турбіни почали широко застосовувати
               на судах, які в подальшому стали називатися турбоходами.

                      Першим  пасажирським  пароплавом,  забезпеченим  паровими
               турбінами,          був       англійський           пароплав          "Кінг        Едуард"
               водотоннажністю 562 т, побудований в 1901 р. для пасажирського

               сполучення  через  Ла-Манш.  Швидкість  судна  була 20  вузлів
               (близько 37 км/год.).
                      Першими турбінними пароплавами великої водотоннажності і
               далекого плавання були "Вікторіан" і "Вірджініан" – два однакових



                                                             77
   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82