Page 15 - 4303

Технічна продуктивність визначається множенням

розрахунково-теоретичної продуктивності на відповідний
коефіцієнт К , що визначається практично і враховує вплив різних
Т
факторів (ступінь заповнення ковша, розпушування грунту,
зменшення потужності двигуна та ін):

W  K  W P (1.3)
.
T
T

Експлуатаційна продуктивність W представляє собою
е
фактичну продуктивність машини з врахуванням всіх перерв у
роботі: випадкових і запланованих. Вона враховує використання
машини в часі протягом зміни і рівна добутку технічної

продуктивності W на коефіцієнт використання машини K у часі
T
Н

W  K H  W . (1.4)
T
e

Коефіцієнт K представляє собою відношення часу фактичної
Н
роботи машини до всього робочого часу. Він враховує
непередбачені простої, викликані організаційними заходами
(передача зміни, регулювання і змащування механізмів, невеликий
ремонт). Звичайно цей параметр розраховують за раніше

одержаними фактичними даними з необхідним корегуванням на
зміну умов роботи.
Експлуатаційну продуктивність за зміну називають змінною

продуктивністю. Це основний показник, який використовують у
техніко-економічних розрахунках.
Річна експлуатаційна продуктивність є директивною нормою
виробітку. За нею визначають планові завдання для будівельно-

монтажних організацій.
Маневреність машини означає здатність пересування трасою
трубопроводу, включаючи підйоми, спуски, косогори, заболочені

ділянки та інші перешкоди, а також розвертання на місці. Одним із
показників маневреності є ширина смуги руху машини, що
характеризується можливістю переміщення машини вузькими

дорогами, а також можливістю руху машини дорогами з
інтенсивним рухом транспорту. Під шириною смуги руху
розуміють смугу місцевості, в яку вписується машина при повороті.

Вона залежить від розташування коліс машини, її довжини та

15