Page 14 - 4303

Одним із основних параметрів машини – її продуктивність, що

характеризується кількістю продукції за одиницю часу. Вона
визначається не тільки конструкцією машини, але і умовами її
роботи, тому розрізняють такі категорії продуктивності:
розрахунково-технічну або конструктивну, технічну і

експлуатаційну.
Розрахунково-теоретична продуктивність W представляє
Р
собою продуктивність, що визначається на стадії проектування

розрахунковими параметрами машини без врахування простоїв.
Розрахункові параметри машини визначаються її експлуатацією на
розрахункових швидкостях робочих рухів, при розрахунковому
значенні навантажень на робочому органі і з умовним матеріалом.

Ця продуктивність постійна для даної конструкції машини і
змінюється тільки зі зміною її конструкції (кінематики). Для
землерийних машин безперервної дії

W  3600  A  V  3600  A  V   P , (1.1)
P
P
P
P

2
де A – розрахунковий перетин пласту грунту, м ;
P
V – розрахункова швидкість руху, м/с;
P
3
 – густина грунту, т/м .
Для машин періодичної (циклічної) дії

W  60  n q  60  n q   , (1.2)
P

де n – число циклів за хвилину;
3
q – розрахунковий об’єм грунту за один цикл, м .
Розрахунково-теоретична продуктивність не відображає
істинних умов роботи машини, її надійність та довговічність. Її
використовують тільки для попереднього зіставлення даних нової

машини з даними уже існуючої.
Технічна продуктивність машини на відміну від
розрахунково-теоретичної визначається в конкретних виробничих

умовах з врахуванням всіх теоретичних пристроїв, а також часу на
ручні операції, що входять до складу робочого циклу машини. Ця
продуктивність є показником ступеня використання машини при
визначенні експлуатаційної продуктивності, а також показником

ступеня досконалості конструкції нових машин, що
впроваджуються у виробництво.

14