Page 115 - 4302

- виникнення значних розтягуючих напружень в електролітич-
но нанесеному шарі. Напруження тим більші, чим товстіші покрит-
тя. При певній товщині розтягуючі напруженння досягають таких
значень, які приводять до відшаровування покриття. У хромових
покриттях у зв'язку з цим знижується втомна міцність на 20-30 %.
Вказані недоліки хромових покриттів накладають обмеження
на максимально допустиму товщину шару, яка не повинна переви-
щувати 0,30 мм.
Залежно від виду хрому вибирають склад електроліту і визна-
чають режим нанесення покриття (таблиця 1.18). У ремонтній прак-
тиці найбільшого поширення набув універсальний електроліт.
При хромуванні отримують блискучі, молочні або сірі покрит-
тя (рисунок 1.37). Блискучий хром характеризується високою мік-
2
ротвердістю (600-900 МН/м ), дрібною сіткою тріщин, видимою під
мікроскопом. Осади крихкі, але з високою зносостійкістю. Молоч-
ний хром характеризується зниженою мікротвердістю (400-600
2
МН/м ), пластичністю і високою корозійною стійкістю. Сірий хром
2
відрізняється достатньо високою мікротвердістю (900-1200 МН/м )
і підвищеною крихкістю, що знижує його зносостійкість.
Залежно від того, в яких умовах працює відновлена деталь,
прагнуть отримати той або інший вид осаду. Наприклад, для дета-
лей нерухомих з'єднань можуть застосовуватися як блискучі, так і
молочні осади. У рухомих сполученнях, що працюють при тиску до
0,5 МПа, рекомендовано блискучі осади; у деталях, що працюють за
тиску понад 5 МПа і знакозмінному навантаженню, - молочні осади.
Саморегулюючий електроліт застосовують для стійкішої роботи
ванн хромування. Це досягається шляхом введення у ванну важко-
розчинного сульфату стронцію. Найбільш широкого поширення
набув електроліт наступного складу (г/л): хромовий ангідрид - 200-
300; сульфат стронцію - 5,5-5,6; кремнійфторид калію - 18-20.

Таблиця 1.18 - Склад електролітів і режими хромування

115