Page 53 - 4295

Основна суперечність філософського вчення Вольтера – це невідповідність
між його матеріалістичними поглядами на природу, її реальним існуванням,
критикою теології, з одного боку, і його спробами деїстичної аргументації

божественного творіння світу, обожнення природи, з іншого.
Жан-Жак Руссо (1712-1778) – визначний французький просвітник,
енциклопедист, філософ, соціолог, літератор і педагог. Головними філософськими

і соціологічними працями Руссо є «Розміркування про походження й основи
нерівності між людьми», «Суспільний договір», «Еміль або про виховання».
Основні проблеми філософії і соціології, котрі розглядав у своїх творах
Ж.-Ж. Руссо, можна звести до таких визначальних для його вчення положень:

1) проблема людини та її соціального становища у суспільстві;
2) проблема походження і сутності соціальної нерівності та соціального гніту;

3) проблема договірної теорії суспільства і держави;
4) проблема виховання громадян.
Руссо був прибічником демократичного буржуазного устрою – держави, котра
основана на суспільному договорі. Він захищав думку про те, що народ має право

на революційне повалення будь-якої влади, яка нехтує його життєвими
інтересами. Значним вкладом Руссо в договірну теорію держави було
обґрунтування ним трьох фундаментальних тез: 1) народ – суверен; 2) суверенітет

народу невід’ємний і неподільний; 3) законодавча влада належить тільки народу.
Руссо вважав, що в законах, які приймаються, відображається «загальна воля»
народу.

Дені Дідро (1713-1784) – видатний французький філософ, просвітник, ініціатор
і керівник багатотомної Енциклопедії, письменник. Разом з Вольтером мав
великий вплив на суспільно-політичне життя Франції, французьку філософію і

культуру. Основні філософські праці присвячені з’ясуванню проблем походження
природи, теорії пізнання, психології, атеїзму, літератури і мистецтва. Серед них:
«Філософські думки», «Думки до пояснення природи», «Розмова Д’Аламбера і
Дідро», «Філософські основи матерії та руху», а також численні статті в

Енциклопедії.
За своїми філософськими переконаннями Дідро – матеріаліст. Він був

переконаний, що природа існує об’єктивно, реально, що «неможливо передбачити
чогось, що існує поза матеріальним світом». Відчуття є джерелом усіх наших
знань. Наші судження про речі природи є вторинними по відношенню до них. Ми
лише реєструємо те, що отримуємо в процесі досвіду. У теорії пізнання Дідро

стояв на позиціях сенсуалізму.
Головною справою життя Дідро, безумовно, було видання «Енциклопедії або
Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел», котра відіграла велику роль у

пропаганді нових суспільно-політичних ідей, наукових досягнень,
розповсюдженні просвітництва, критиці схоластики та релігійного мракобісся. У

53