Page 138 - 4295

сумісної діяльності великих груп людей, які поєднані не на основі спільності, а на
основі сумісних інтересів та договору.
Соціум є особливим способом життя особливих істот – людей, головними

чинниками яких є свідомість, діяльність і спілкування, генетично-функціональний
зв’язок між якими спричиняє до створення відмінного від природного предметно-
духовного світу культури. Якщо тварина живе в природі, то людина – в соціумі. У

цьому зв’язку соціум постає як надприродний світ, що надбудовується над
природою.
Поняття «суспільство» також слід відрізняти від поняття «народ», «нація» та
«держава». Народ – це форма спільності людей, пов’язаних насамперед, мовою та

культурою, походженням. Нація – це форма організації життя одного народу (або
декількох близьких), пов’язана з державністю, економічними, політичними та

духовними відносинами людей. Держава – форма організації життя народів і
націй, яка основана на праві та законі, продукт історичного розвитку людської
цивілізації. Зрозуміло, що всі ці поняття переплітаються та обумовлюють один
одного. Суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання.

Воно постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм. Спочатку виникло
первісне суспільство мисливців і збирачів. Пізніше його змінило рабовласницьке,
згодом – феодальне, капіталістичне, соціалістичне суспільство. Є й інші

класифікації типів і форм суспільства (доіндустріальне, індустріальне,
постіндустріальне та ін.). Термін «суспільство» у філософській, економічній та
історичній літературі має щонайменше чотири різних значення.

Соціальна філософія як наука, що має свій предмет дослідження, методи,
принципи, на яких вона базується, також виконує і певні функції. До таких
функцій належать методологічна, світоглядна, пізнавальна та інтегративна.

Таким чином, філософія не складається з окремих структурних компонентів,
вона лише модифікує ці знання для різних функціональних потреб.

2. Основні теоретичні концепції походження суспільства.

Поняття «суспільство» визначається специфікою типу зв'язків індивідів у

єдине ціле. Основними типами таких зв'язків вважаються: 1) духовні (Августин,
Ф.Аквінський); 2) конвенціональні (філософи ХУІІ-ХУІІІ ст., матеріальні, які
основані на взаємодії людей, зокрема К. Маркс).
Соціальна філософія як теоретично сформована система філософських

поглядів, яка пов'язана з існуванням і розвитком суспільства, виникла у 20-40-х
роках XIX ст. Але її проблематика починає формуватися ще з античності.
Наприклад, у «Державі» Платона вчення про суспільство розроблено в тісному

зв'язку з теорією ідей. В епоху Середньовіччя суспільство розглядалося як «град
земний» (на відміну від «граду Божого»). У Новий час Т. Гоббс і Дж. Локк

138