Page 138 - 4295
P. 138

сумісної діяльності великих груп людей, які поєднані не на основі спільності, а на
            основі сумісних інтересів та договору.
                 Соціум  є  особливим  способом  життя  особливих  істот  –  людей,  головними

            чинниками яких є свідомість, діяльність і спілкування, генетично-функціональний
            зв’язок між якими спричиняє до створення відмінного від природного предметно-
            духовного світу культури. Якщо тварина живе в природі, то людина – в соціумі. У

            цьому  зв’язку  соціум  постає  як  надприродний  світ,  що  надбудовується  над
            природою.
                 Поняття «суспільство» також слід відрізняти від поняття «народ», «нація» та
            «держава». Народ – це форма спільності людей, пов’язаних насамперед, мовою та

            культурою, походженням. Нація – це форма організації життя одного народу (або
            декількох  близьких),  пов’язана  з  державністю,  економічними,  політичними  та

            духовними  відносинами  людей.  Держава  –  форма  організації  життя  народів  і
            націй,  яка  основана  на  праві  та  законі,  продукт  історичного  розвитку  людської
            цивілізації.  Зрозуміло,  що  всі  ці  поняття  переплітаються  та  обумовлюють  один
            одного.  Суспільство  –  надзвичайно  складний  і  суперечливий  предмет  пізнання.

            Воно постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм. Спочатку виникло
            первісне суспільство мисливців і збирачів. Пізніше його змінило рабовласницьке,
            згодом  –  феодальне,  капіталістичне,  соціалістичне  суспільство.  Є  й  інші

            класифікації  типів  і  форм  суспільства  (доіндустріальне,  індустріальне,
            постіндустріальне  та  ін.).  Термін  «суспільство»  у  філософській,  економічній  та
            історичній літературі має щонайменше чотири різних значення.

                 Соціальна  філософія  як  наука,  що  має  свій  предмет  дослідження,  методи,
            принципи,  на  яких  вона  базується,  також  виконує  і  певні  функції.  До  таких
            функцій належать методологічна, світоглядна, пізнавальна та інтегративна.

                 Таким чином, філософія не складається з окремих структурних компонентів,
            вона лише модифікує ці знання для різних функціональних потреб.

                            2. Основні теоретичні концепції походження суспільства.


                 Поняття  «суспільство»  визначається  специфікою  типу  зв'язків  індивідів  у

            єдине ціле. Основними типами таких зв'язків вважаються: 1) духовні (Августин,
            Ф.Аквінський);  2)  конвенціональні  (філософи  ХУІІ-ХУІІІ  ст.,  матеріальні,  які
            основані на взаємодії людей, зокрема К. Маркс).
                 Соціальна  філософія  як  теоретично  сформована  система  філософських

            поглядів, яка пов'язана з існуванням і розвитком суспільства, виникла у 20-40-х
            роках  XIX  ст.  Але  її  проблематика  починає  формуватися  ще  з  античності.
            Наприклад,  у  «Державі»  Платона  вчення  про  суспільство  розроблено  в  тісному

            зв'язку з теорією ідей. В епоху Середньовіччя суспільство розглядалося як «град
            земний»  (на  відміну  від  «граду  Божого»).  У  Новий  час  Т.  Гоббс  і  Дж.  Локк

                                                                                                            138
   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143