Page 141 - 4295

Поняття «сфера суспільного життя»відбиває різнопланові процеси, стосунки,
цінності, інститути, фактори як матеріальні, так і ідеальні, об'єктивні й
суб'єктивні. Сфера – це реальний процес людської життєдіяльності. Діалектика

сфер суспільного життя розглядається нами як реальне життя суспільства в
конкретно-історичних, соціокультурних та природних вимірах.
Виділяють такі сфери суспільного життя:

а) матеріальну – охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу,
обміну, споживання, а також продуктивні сили й виробничі відносини, науково-
технічний прогрес і технологічну революцію;
б) соціально-політичну – включає соціальні та політичні стосунки людей у

суспільстві - національні, групові, міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі
явища й процеси, як революція, реформа, еволюція, війна. У цій сфері

функціонують такі соціальні інститути, як партія, держава, суспільні організації;
в) духовну – це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр
виробництва свідомості (як індивідуальної, так і суспільної), трансформації її від
однієї інстанції до іншої (засоби масової інформації), перетворення в

індивідуальний духовний світ людини;
г) культурно-побутову – охоплює виробництво культурних цінностей,
передачу їх від одного покоління до іншого, життя сім'ї, побутові проблеми

(організація відпочинку, вільного часу), освіту, виховання тощо.
Усі сфери суспільного життя тісно взаємопов'язані, тому їх треба розглядати
лише в єдності. Абсолютизація якоїсь однієї сфери суспільного життя призведе до

створення деформованої моделі суспільства. У центрі кожної сфери, як і
суспільства в цілому, має бути людина, що охоплює всі сфери життєдіяльності,
єднає їх. Для аналізу сутності системної організації суспільства слід лише

спробувати співвіднести ці поняття з системними закономірностями природи, з
тими передумовами, на базі яких виникає культура та цивілізація.
Перше джерело саморозвитку суспільства знаходиться в природних
особливостях снування суспільства, у взаємодії суспільства і природи.

Так, ще Ш.-Л. Монтеск'є в ХУІІ ст. безпосередньо пов'язував клімат та ґрунти
з політичним устроєм суспільства. Внаслідок чого виникає цілий напрямок –

географічний детермінізм. Звертає на себе увагу те, що майже всі великі відомі
цивілізації виникли в руслах річок, а найбільш успішний розвиток капіталістичної
формації відбувся в країнах з помірним кліматом, багатими надрами та зручними
шляхами сполучення.

Т. Мальтус у ХІХ ст. вважав, що безперервне прагнення населення до
збільшення народжуваності є основною причиною соціальних проблем. Сьогодні
весь багатогранний спектр проблем, що пов'язаний з населенням, називають

«демографічним проблемами» (кожну секунду народжується в середньому три
людини; кожен рік приріст населення 100 млн. чоловік, при цьому в деяких

141