Page 139 - 4295

розробляють концепцію суспільного договору і, відповідно, договірну концепцію
держави. В епоху Просвітництва Ж.-Ж. Руссо висуває концепцію нового
суспільного договору. Позитивізм (О. Конт, Г. Спенсер) з його орієнтацією на

наукове знання сприяли виділенню з філософії специфічної науки про суспільство
– соціології. «Філософія життя» і феноменологія привели до становлення
соціології повсякденності, яка вивчає процес життя в суспільстві.

Філософський підхід «від природи до суспільства»становить основу
натуралістичних концепцій суспільства. У них підкреслюється особлива,
детермінуюча, специфіка суспільства, роль географічних (клімату, ресурсів
корисних копалин, флори і фауни) і демографічних (населення) факторів, біології

людини, що розглядається з позицій дарвінізму і генетики. Багато
натуралістичних концепцій сьогодні становлять хіба що історичний інтерес.

Розглянемо та згадаємо деякі з них.
1. Соціобіологія або соціологічний натуралізм (соціально-біологічний
напрямок) має на меті благородне завдання синтезу природних і суспільних наук.
Шляхи реалізації цього завдання пов'язуються із вивченням еволюційно-

генетичнихпередумов поведінки людини. Вважається, що гени і культура
еволюціонують разом, тобто спостерігається генно-культурна еволюція.
Соціобіологи дивляться на суспільство очима біологів, вони хочуть побачити в

соціальному біологічне. Але соціальне не є біологічним. Представники цієї течії
розглядають спільноту живих істот з точки зору її функціонування, як соціальне
тіло та діючий організм: спадковість, відбір, адаптація, боротьба за існування є

основними категоріями цього способу мислення, що зближає соціологію та
біологію. Ще з античних часів (Платон, Аристотель, Ф. Аквінський, Ж. Боден)
використовували порівняння суспільства з органічним світом.

2. В основу психологізму (соціопсихологізму)покладено переконання, що в
суспільному житті люди володіють лише тими властивостями, які випливають із
законів природи людини і можуть бути до них зведені. Соціопсихологія
конструює суспільство за образом і подобою індивіда, а сам індивід розглядається

ізольовано від суспільних умов (наприклад, матеріального виробництва). До того
ж психологія тісно пов'язує феномени, які вона вивчає, з філософією організму.

Тому вона, як правило, шукає детермінанту психологічного у фізіологічному.
Вважають, що вся соціальна дійсність психічно обумовлена і тому може бути
зрозумілою лише з середини, з психіки.
3. Інстинктивізм, насамперед фрейдизм, виявився найбільш впливовим

напрямом соціопсихології, значення якого і в наші дні велике. Він вбачає витоки
соціального в інстинктах людини. Кількість інстинктів, як зазначають дослідники,
складає від кількох до 15 тис. Для З. Фрейда головним є інстинкт життя – Ероста

інстинкт смерті – Танатос. За Фрейдом, боротьба цих інстинктів на фоні
гіперсексуальності людини знаходяться в основі соціального буття. Релігія,

139