Page 125 - 4295
P. 125

Категорії  (від  греч.  kategor?a  –  висловлення,  обвинувачення;  ознака)  у
            філософії,  найбільш  загальні  і  фундаментальні  поняття,  що  відбивають  істотні,
            загальні  властивості  і  відносини  явищ  дійсності  і  пізнання.  Категорії  виникли  і

            розвиваються  як  результат  узагальнення  історичного  розвитку  пізнання  і
            суспільної  практики.  Категорії  філософії  відрізняються  від  будь-яких  понять
            своєю всезагальністю.

                 Основними  категоріями  діалектики  є:  суперечність,  антагонізм,  кількість,
            якість,  міра,  стрибок,  заперечення,  становлення,  одиничне  і  загальне,  причина  і
            наслідок,  форма  і  зміст,  необхідність  і  випадковість,  можливість  і  дій¬сність,
            частина  і  ціле,  система,  структура,  елемент  і  т.п.  є  також  парні  філософські

            категорії:  Одиничне,  особливе  і  загальне,  дійсність  і  можливість,  причина  і
            наслідок, необхідність та випадковість та ін.

                 Одиничне– це те неповторне, що належить тільки даному окремому предмету,
            його  якісна  відмінність  від  інших  предметів  і  явищ  (окреме  явище,  предмет,
            людина, рослина, планета, моральна настанова, одна конкретна дiя людини).
                 Загальне–  це  об'єктивно  iснуюча  спiльнiсть  предметiв,  явищ,  властивостей,

            зв'язкiв.  Загальне  –  це  те,  що  повторюється  в  багатьох  одиничних  речах  та
            явищах,  сторона,  складова  цих  одиничних  реальностей.  Прикладом  загального
            може бути рослина, тварина, живий органiзм як клас об'єктiв реальної дiйсностi.

            Формою загальностi зв'язкiв в природi та суспiльствi виступає закон.(«Всі яблуні
            – плодові дерева», як загальне виступає «плодові дерева».)
                 Проміжною ланкою між одиничним і загальним є особливе.

                 Особливе–  це  те,  чим  один  предмет  відрізняється  від  інших  предметів  і
            водночас зв'язаний з ними. (Наприклад, поняття «українець» виступає як загальне
            по вiдношенню до кожного українця, але як особливе по вiдношенню до поняття

            «слов'янин»).
                 Дійсність–  це  все  те,  шо  реально  існує  і  функціонує,  містить  в  собі  власну
            сутність  і  закономірність,  а  також  результати  своєї  дії:  дійсність  є  об'єктивна
            реальність у всій її конкретності і виявах.

                 Можливість– це те, що виникає на основі об'єктивних закономірностей, але
            ще  не  здійснилось,  не  стало  дійсністю:  воно  може  виникнути,  існувати,  стати

            дійсністю  тільки  за  певних  умов  –  сукупності  сприятливих  чи  несприятливих
            факторів  (Наприклад,  тривала  спека  при  бездощовій  погоді  викликає  засуху,
            засуха – неврожай, той нестачу продуктів, їх нестача – голод, він – страждання,
            незадоволення та ін.Існує і багато можливостей, які можуть бути істотними або

            неістотними,  а  здійснення  однієї  можливості  означає  нездійснення  інших
            можливостей.
                 Причина – явище, яке викликало інше явище. Наслідок – явище, яке зумовлено

            іншим  явищем.  Сам  цей  зв'язок  називається  причинним,  або  каузальним.  Слід
            зауважити,  що  між  причиною  і  наслідком  існує  строга  послідовність  у  часі:

                                                                                                            125
   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129   130