Page 124 - 4295

на колосок, а в результаті ми маємо знову первісне зерно, щоправда, не одне.
Іншими словами, тут спостерігається немов би повернення до старого, але на
новій основі.

В основі закону лежить діалектичне заперечення як об'єктивний і суттєвий
момент процесу розвитку. Діалектичне заперечення означає не просте знищення
чи механічне відкидання старої якості, а її подолання. зняття. Воно включає

момент внутрішнього зв'язку зі старим, утримання та збереження позитивного, що
міститься у старій якості, і тим самим становить умову подальшого розвитку,
можливість нового заперечення.
Процес розвитку відношення протилежностей у рамках певної суперечності

має такі етапи: 1) вихідний стан об'єкта; 2) розгортання протилежностей,
роздвоєння єдиного, перетворення об'єкта — набуття нового якісного стану

(перше заперечення), поява нових протилежностей; 3) розгортання нових
протилежностей, роздвоєння єдиного (як нової якості), перетворення об'єкта —
набуття нової якості (друге заперечення), і т.д. В цьому процесі кожний з етапів
виступає запереченням попереднього, а весь процес розвитку — запереченням

заперечення. Сутність закону заперечення заперечення полягає у відображенні
напрямку і форми процесу розвитку в цілому.
Важливо підкреслити, що розвиток – це складний і суперечливий процес. У

ньому є і висхідна, і низхідна лінії, і прогрес, і регрес. Нелогічно виключати
регрес з розвитку. Бо регрес – це теж форма розвитку, хоч і за низхідною лінією.
Закон заперечення заперечення, як і інші закони діалектики, є законом будь-якого

розвитку, будь-якого руху взагалі і не лише за прогресивною висхідною лінією, а
й за низхідною, регресивною.
Закон заперечення заперечення – це закон великого масштабу. Він

виявляється в повному своєму обсязі лише в тому разі, коли відбувається повний
цикл розвитку (наприклад, зерно – стебло – нові зерна), коли мають місце три
ступені в процесі розвитку (Гегелівська «тріада»: теза – антитеза – синтез) або
заперечення заперечення. Отже, особливостями даного закону є те, що він

здійснює свої «оберти», коли є певний цикл.

3. Категорії діалектики.

У категоріях діалектики фіксується, відображається загальне в речах. Отже, не
береться до уваги те, що є у них конкретним, відмінним. Категорії є результатом

дуже високого рівня процесу абстрагування.
Категорії діалектики – це всезагальні форми мислення, форми абстрагування,
то вони не даються у відчуттях – їх не можна побачити, відчути, спробувати на

смак тощо. Вони є результатом діяльності нашого мислення.

124