Page 123 - 4295

єдністю протилежностей, які взаємно переходять одна в одну, перебувають в
стані єдності й боротьби. Єдність, збіг протилежностей означає, що вони
взаємопороджують і взаємозумовлюють одна одну, одна без одної не існують.

Боротьба протилежностей означає, що протилежності не лише
взаємозумовлюють, а й взаємовиключають одна одну, і ,взаємодіючи, стикаються
між собою, вступають в взаємоборотьбу, яка може набирати різних форм.

Боротьба протилежностей веде з рештою до розв`язання суперечностій, яка є
переходом до нового якісного стану. Боротьба протилежностей приводить до
розвитку, під яким ми розуміємо зміни, що пов`язані з оновленням системи, ії
внутрішними структурами і функціональними змінами, перетворення їх в дещо

інше, нове, в напрямі ускладнення.
Тотожність – цілковита схожість чого-небудь, подібність одного до одного

за своєю суттю й зовнішніми ознаками та виявом
Відмінність – це початок роздвоєння єдиного предмету чи явища на
протилежні сторони і тенденції. Потім відмінність елементів і тенденцій у процесі
розвитку перетворюється на протилежності.

Протилежність – це такі сторони і тенденції, внутрішньо властиві предметам
і явищам, які перебуваючи в єдності, взаємно виключають і взаємно
обумовлюють одна одну. А відносини між протилежностями називають

суперечностями.
Суперечність – це взаємовідношення протилежностей. Прикладом
суперечностей хімічних процесів є окислення і відновлення. Внутрішня

суперечність властива кожній молекулі, в тому числі і молекулі білка, що має
кислотні і лужні властивості, має негативний і позитивний заряд.
Тобто причини руху і розвитку криються у внутрішних суперечностях,

притаманнх процесам і явищам об`єктивної дійсності – боротьбі протиложностей.
Кожний предмет, явище, процес є суперечливою єдністю протилежностей, які
взаємно переходять одна в одну, перебувають в стані єдності й боротьби.
Боротьба протилежностей веде з рештою до розв`язання суперечностій, яка є

переходом до нового якісного стану. Боротьба протилежностей приводить до
розвитку, під яким ми розуміємо зміни, що пов`язані з оновленням системи, ії

внутрішними структурами і функціональними змінами, перетворення їх в дещо
інше, нове, в напрямі ускладнення.

2.3. Закон заперечення заперечення

Це один із основних законів діалектики, який відображає поступальність,
спадкоємність у процесі розвитку предметів і явищ об'єктивної дійсності. Закон

показує, що розвиток відбувається не по колу, авід простого до складного, від
нижчого до вищого.Наприклад, зерно дає життя стеблині, а вона перетворюється

123