Page 100 - 4295
P. 100

МОДУЛЬ 2. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ

                                  Лекція 11. ПРОБЛЕМА БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ


                                                         План лекції


                 1. Буття як всеохоплююча реальність.
                 2. Основні форми буття.
                 3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».
                 4. Атрибути матерії та спосіб її існування.


                 Основні поняття: буття, світ,субстанція, матерія, рух, простір, час.


                 Якщо раніше мова йшла про предмет філософії, її основні функції,історичний
            розвиток,  основні  ідеї  та  концепції,  то  тепер  ми  приступаємо  до  вивчення
            основних       теоретичних        філософських         проблем.      Серед      них     найбільш

            фундаментальними  і  значущими  є  чотири  проблеми:буття,  людини,  пізнання  та
            суспільства. Проблема буття історично була першою філософською проблемою,
            що  була  поставлена  і  своєрідно  вирішена.  Усі  інші  проблеми  певною  мірою

            логічно  залежать  від  проблеми  буття,  наприклад,  питання  про  природу  (тобто
            походження і сутність) людини тісно пов’язане з питанням про її особливе буття,
            з  питанням  про  повноту  буття  людини  (життя,  суб’єктивність,  цінності,

            діяльність, норми моралі, ідеали та ін.).

                                        1. Буття як всеохоплююча реальність


                 Онтологія  –  це  вчення  про  буття,  розділ  філософії  в  якому  з’ясовуються
            фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Зміст
            поняття  «онтологія»  складають  основи,  витоки,  першоначала  всього  існуючого,

            найбільш загальні принципи буття світу, людини, суспільства.
                 Звичайне мислення сприймає терміни «бути», «існувати» як синоніми, тобто

            близькі  за  значенням.  Філософія  використовує  терміни  «бути»,  «буття»  для
            позначення  не  просто  існування,  а  того,  що  гарантує  існування.  Тому  слово
            2буття»  отримує  у  філософії  особливий  смисл,зрозуміти  який  можна  тільки
            звернувшись до розгляду філософської проблематики буття.

                 Одним з перших проблему буття розглядав у IV ст. до н.е. Парменід. Він ввів
            у  філософську  мову  категорію  «буття»,  а  також  представив  першу  теоретичну
            модель буття. Не речі, явища, а думки – от справжнє буття. «Одне і те ж є думка і

            те, про що думка  існує,» – стверджував  Парменід. Для нього буття  – це те,  що
            існуєпоза  світом  чуттєвих  речей,  що  може  бути  предметом  мислення,

                                                                                                            100
   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105