Page 34 - 4287
P. 34
33
розвитком актового діловодства в ХІП-ХІУ ст. ці процеси набувають більшого
поширення. З початком книговидання у II пол. XV ст. публікуються посібники з
оформлення деяких видів документів. Уніфікації процесу створення службових
документів сприяло розроблення наукових підходів до організації діловодства (наприклад,
в Німеччині з XVII ст. у межах так званої Registraturwissenschaft).
У середньовічній Україні, що входила до складу Польського королівства, Великого
князівства Литовського, а потім об'єднаної Польсько-Литовської держави, були поширені
традиції побудови формулярів актового діловодства, переважно в діяльності канцелярій
судових установ (земських, гродських, каптурових, підкоморських, інших судів). У
подальшому на українських землях, що стали частинами імперій - Російської та
Австрійської, порядок оформлення офіційних документів регламентувався законодавчими
та іншими актами цих країн.
З утворенням на початку XIX ст. в Російській імперії міністерств нормативно
вводилися дві форми уніфікації текстів службових документів - трафаретна та таблична.
Впродовж цього століття поширюються різні види посібників і керівництв з підготовки
документів ("офіційних паперів"), зокрема, так звані письмовники, що історично склалися
у попередньому XVIII ст. У радянський період (в 1920-ті роки) значний вплив на
технологію організації діловодства мав рух з наукової організації праці, що сприяв
виробленню єдиних правил оформлення документів. У це та наступне десятиліття була
зроблена спроба стандартизації окремих видів службових документів, зокрема введені
відомчі стандарти на них, правила оформлення документів, підготовлені проекти
загальносоюзних стандартів "Письма деловые", "Протокол". Увага зосереджувалася на
проблемах мови ділових документів, удосконалювалися трафаретні та табличні форми
уніфікації текстів, а також була здійснена трафаретизація наказу, протоколу, інструкції,
акта, листа. З 50-х рр. XX ст. почали видаватися довідкові посібники з діловодства.
З організацією ВНДІДАС починається новий етап в історії уніфікації. У зв'язку з
розробленням та впровадженням Єдиної державної системи діловодства з 60-х рр. XX ст.
уніфікація та стандартизація документів стала одним з напрямів її реалізації. Водночас
здійснювалася робота зі створення УФД та УСД. Були видані ГОСТи: "Формуляр-
образец", "Унифицированные системы документации. Основные положения",
"Унифицированные системы документации, используемые в АСУ", "Унифицированные
системы документации. Термины и определения" тощо. З організаційно-розпорядчої
документації це були ГОСТ 6.38-90 "Унифицированные системы документации. Система
организациоино-распорядительной документации. Требования к оформлению документов"
(1990 р.), збірник форм "Унифицированная система организационно-распорядительной
документации. Унифицированные формы, инструктивные и методические материалы по их
применению" (ВІ1ДІДАС, 1980) В СРСР до 1991 р. склалися і функціонували 16 міжгалузевих
уніфікований систем документації.
Сьогодні в Україні актуалізація уніфікації та стандартизації управлінської
документації перш за все пов’язана з такими аспектами:
а) державотворчий. Розбудова всіх ланок управлінської інфраструктури після здобуття
незалежності Україною вимагає формування єдиних підходів та уніфікованих засобів
управління народним господарством, у тому числі й до його документаційного
забезпечення;
б) економічний. Забезпечення високого економічного ефекту в результаті
функціонування уніфікованих систем управлінської документації;
в) правовий. Уніфікація та стандартизація вимог до оформлення управлінської
документації для оптимізації процесу надання юридичної сили службовим документам;
г) техніко-технологічний. Широкомасштабне впровадження комп'ютерних засобів
створення управлінської документації потребує, з одного боку, удосконалення підходів до
оформлення документів з паперовим носієм (як аналогів і базових для конвертації їхньої
документної інформації чи тільки змісту в електронну форму) та відповідної уніфікації