Page 13 - 4281

При переході бар'єра махова нога зазвичай проноситься з
неповним її роспрямленням у коліні, без вихлеста гомілки,
характерного для чоловіків-бар’єристів на 110 м. Опускання ж
маховою ноги за бар'єр виконується активним загрібають
рухом в оптимальному поєднанні з компенсаторною роботою
поштовхової ноги, яка проноситься через бар'єр дугоподібним
рухом з відведеним у бік коліном. При цьому коліно
розміщене трохи вище від ступні, що створює зручність з
виносом стегна цієї ноги вперед при сході з бар'єра і
наступному швидкому виконанні 1-го кроку в бігу між
бар'єрами. Винесення ж поштовховою ноги вгору, а не вперед
є серйозною помилкою, тому що найчастіше стає причиною
раннього розпрямленням тулуба і, як наслідок, гальмуюча
постановка махової ноги за бар'єром.
Рівновага в бар'єрному бігу, сталому і прямолінійному
рухові бар’єристки допомагає пов'язана з собою і синхронна
робота рук і ніг. При виконанні кроку через бар'єр протилежна
маховій нозі рука, дещо розпрямляючись, надсилається
вперед, а при сході з бар'єра і винесення вперед поштовхової
ноги ця рука рухається всторону-вниз-назад. При русі руки
назад ведучим повинен бути лікоть, під яким проходить коліно
поштовхової ноги.
До характерних особливостей техніки подолання бар'єрів
жінками можна віднести:
- відсутність яскраво вираженого нахилу тулуба або
кидка при вході на бар'єр;
- високе піднімання стегна і коліна маховою ноги перед
входом на бар'єр, що дозволяє вивести вперед таз і виконати
активну атаку бар'єру;
- переступання (перебіг) через бар'єр без затримки і пауз
над перешкодою;

12