Page 12 - 4281

розбігу поступово збільшується; безпосередньо перед
відштовхуванням на 1-й бар'єр крок як правило коротший
передостаннього на 10-15 см завдяки чому забезпечується
більш високе і зручне положення перед входом на бар'єр.
При розбігу в 8 кроків (на передню колодку ставиться
поштовхова нога) бар’єристки стартують як у звичайному
спринтерському бігу. Природно зростаюча у міру підвищення
спортивної майстерності швидкість бігу, а разом з нею і
довжина кроку нерідко змушує спортсменок відносити
колодки від лінії старту або вимушено скорочувати довжину
кроків для ефективного підходу до 1-го бар'єра. У цьому
випадку, особливо для рослих бар’єристок, більш доцільний
стартовий розбіг у 7 кроків. Незручності, пов'язані з переходом
на меншу кількість кроків у стартовому розбігу (необхідність
кілька розтягувати перші кроки і т. д.), є тимчасовими, хоча і
вимагають додаткового часу для доведення до автоматизму
старту і стартового розбігу, що включає подолання двох
перших бар'єрів.
Біг по дистанції за своєю структурою схожий зі
спринтерським бігом з подоланням перешкод своєрідним за
технікою виконання бар'єрним кроком.
Подолання перешкоди починається з відштовхування під
кутом близько 60-70 °, на відстані від бар'єру приблизно 195-
200 см (табл. 2). Пристрій з дуже далекою постановкою ноги
перед бар'єром без достатньої швидкості погіршує активність
рухів у подоланні бар'єру, а близько може призвести до
стрибка через нього. Не випадково довжина бар'єрного кроку у
майстри спорту (300-310 см) в середньому на 10 см менша, ніж
у спортсменки I розряду. Його зменшення відбувається
головним чином через скорочення відстані на сході з бар'єру
при незначному збільшенні довжини входу на бар'єр, що
дозволяє відштовхнутися на перешкоду під більш гострим
кутом.

11