Page 8 - 4281

Біг з бар'єрами (100 і 200 м для жінок; 110, 200 і 400 м
для чоловіків) являє собою чергування «гладкого» бігу з
подоланням перешкод. Так само, як і біг на спринтерські
дистанції, його відносять до групи швидкісних вправ. Та якщо
у звичайному бігу цикл рухів становить подвійний крок, то в
бар'єрному бігу він змінюється у зв'язку з необхідністю долати
перешкоди.
Бар'єр долають так званим «бар'єрним кроком», який
повинен мінімально відрізнятися від звичайного бігового
кроку. Біг міні-бар'єрами і подолання бар'єра становлять ритм
рухів. Старт, біг до першого бар'єра, бар'єрний крок, біг між
бар'єрами і фінішний кидок складають елементи техніки
бар'єрного бігу.
Біг починають на всіх дистанціях з положення низького
старту. Виконання команд «На старт!», «Увага!», «Марш!»
майже не відрізняється від дій спринтера, описаних у
попередньому розділі.
Подальші дії бігуна ускладнюються тим, що він повинен
точно потрапити на місце відштовхування перед бар'єром і при
цьому перебувати в зручному для подолання перешкоди
положенні. Заради цього бар'єрист змушений трохи раніше,
ніж спринтер (уже на шостому кроці) прийняти нормальне
бігове положення.
Наближаючись до бар'єра, поштовхову ногу ставлять на
місце відштовхування так само, як і під час бігу на короткі
дистанції (кадр 1). Подолання бар'єра починають енергійним і
високим підйомом зігнутої в коліні махової ноги вперед-угору
і збільшенням нахилу тулуба (кадр 2). Такий рух махової ноги
збільшує силу і швидкість відштовхування і немов би задає
траєкторію бар'єрного кроку. Потім махову ногу активно
випрямляють у коліні (кадр 3).
Водночас різнойменну маховій нозі руку виносять уперед
— униз, тулуб нахиляють уперед. Після сильного і швидкого

7