Page 89 - 4272

До суб'єктивних чинників виникнення конфлікту належать:
1) неправильні дії однієї або обох сторін конфлікту;
2) порушення професійної етики;
3) порушення трудової чи навчальної дисципліни, посадових
інструкцій і т. ін.
Психологи виділяють п'ять стилів поведінки у конфліктних ситуаціях:
1) суперництво (конкуренція, домінування, боротьба, напористість);
2) уникання (ухиляння, відхід);
3) поступливість (пристосування);
4) співробітництво (кооперація, інтеграція);
5) компроміс.
Ці стратегії різняться залежно від орієнтації учасників конфлікту на
реалізацію власних цілей чи на цілі партнера. Від того, яку стратегію
обирають учасники конфлікту, часто залежить його перебіг та кінцевий
результат. Стратегії ухиляння та пристосування є пасивними, вони
фактично спрямовані на те, щоб не допустити розвитку конфлікту. Тому
психологів цікавлять насамперед стратегії співробітництва та суперництва.
Для тих, хто обирає першу стратегію, властива кооперативна орієнтація, а
для тих, хто обирає суперництво - конкурентна.
Конфлікти можуть виконувати як позитивні, так і негативні функції.
До позитивних функцій конфлікту належать:
1) регулятивно-розвивальна - конфлікт не дає застигнути, зупинитися,
спонукає до змін, до розвитку, відкриває дорогу новому, яке може
вдосконалити і стабілізувати внутрішній світ, відносини, систему;
2) інформаційно-об'єднувальна - під час конфлікту люди краще
пізнають себе та один одного, конфлікт стимулює рефлексію та розуміння;
3) згуртування та структурування - конфлікт сприяє структуруванню
соціальних груп, створенню організацій, згуртуванню груп та колективів;
4) стимулювання активності - конфлікт підвищує активність людей,
знімає "синдром покори";
5) стимулювання особистісного зростання - конфлікт стимулює
розвиток особистості, підвищення почуття відповідальності, усвідомлення
власної значущості, може сприяти самопізнанню та самореалізації;
6) психотерапевтична та полегшувальна - конфлікт (за умови його
відкритого та конструктивного врегулювання) знімає внутрішню
напруженість, дискомфорт та хронічні непорозуміння, дає їм вихід;

89