Page 65 - 4272
P. 65

цьому  відбуваються  орієнтування  у  системі  зв’язків,  наявних  у  кожній
                     діяльності, та між її різновидами.
                           2.  Сфера  спілкування  нерозривно  пов’язана  з  діяльністю  і  також
                     знаходиться  в  процесі  постійного  примноження,  розширення  змісту
                     контактів індивіда з іншими людьми.
                           3. Сфера самосвідомості особистості.  Процес соціалізації означає
                     становлення  у  людини  образу  її  людського  “Я”.  При  цьому  головною
                     характеристикою  свідомості  є  її  даність  як  сприйняття  та  розуміння
                     особистістю самої себе як певну цілісність, і тільки всередині цієї системи
                     можна  говорити  про  наявність  у  свідомості  певних  структурно-
                     функціональних елементів.
                           Змістовна  сторона  процесу  соціалізації  включає  формування
                     професійних намірів, знань, навичок, що дозволяють людині включитися в
                     систему  трудових,  виробничих,  суспільних  відносин;  далі  –  формування
                     системи  регулятивних  механізмів  суспільної  поведінки  індивіда,  систему
                     його  ціннісно-нормативних,  правових,  етичних,  соціальних,  політичних
                     уявлень,  ціннісних  орієнтацій,  поглядів,  переконань  тощо,  а  також
                     формування  механізмів  саморегуляції,  здатності  до  самооцінки  та
                     самокритичності, емоційно-вольові характеристики особистості.
                           Функціональну сторону соціалізації особистості складають:
                           1)  Загальносоціальні  чинники  –  певний  “фон”  формування
                     особистості, що справляє на даний процес опосередкований вплив – певні
                     умови функціювання суспільства в цілому та його окремих груп;
                           2)  Механізми  соціалізації  –  різного  роду  психологічні  впливи,  які
                     діють  у  найближчому  оточенні  особи.  Вони,  як  правило,  неорганізовані,
                     значною мірою стихійні. Однак можна вивести їх класифікацію:
                          a)    неусвідомлювані:  навіювання,  наслідування,  емоційне  зараження,
                              ідентифікація з референтними особами та групами;
                          б)    усвідомлювані:  переконування,  групові  очікування,  престиж  та
                              популярність, вплив авторитету.
                           3) Інститути соціалізації – певні групи осіб, серед яких особистість
                     безпосередньо  перебуває,  здобуває  досвід,  переймає  норми  і  правила
                     суспільного співжиття (сім’я, різного роду неформальні групи, різноманітні
                     колективи та об’єднання).




                                                           65
   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70