Page 71 - 4264

-3
2
-2
К п=-123,66+0,8449ΔТ-8,37899ΔІ γ-1,0685*10 ΔТ -6,31959*10 ΔТΔІ γ-
2
-2,9096ΔІ γ , (2.49)
де К п- коефіцієнт пористості; D- інтервальний час пробігу поздовжньої хвилі,
D - подвійний різницевий параметр, було визначено граничне значення

об’ємної глинистості (К гл), рівне – 0,35, при якому порода втрачає колекторські
властивості. На керні відібраному із продуктивних пластів визначалась
глинистість та коефіцієнт відкритої пористості порід-колекторів.

Рисунок 2.10 – Зв’язок параметру A = (U(Ra)+Th)/K 40 19 з глинистістю для
складнопобудованих порід-колекторів неогенових відкладів

Результати дослідження керну ув’язувалися із даними геофізичних
вимірювань у свердловинах, що значно підсилювало інформативність та
ефективність акустичних і радіоактивних досліджень. Визначення коефіцієнта
пористості за результатами обробки діаграм акустичного каротажу і гамма-
каротажу, необхідно здійснювати за розробленою програмою “POLREG-2”,
блок-схему якої представлено на (рис. 2.11). Таким чином, створено всі
передумови для оцінювання величини інтегральної радіоактивності та її
природи за даними гамма-каротажу та результатів гамма-спектрометрії. Суть
підходу до вирішення даної задачі полягає в тому, що знаходять критичне
значення параметру “А” для літотипів складнопобудованих геологічних
розрізів конкретного ярусу. Величина критичного значення параметру “А” є
граничною для поділу породи на “колектор - неколектор”, а також
визначальною при означенні природи радіоактивності.
Враховуючи те, що калій лінійно пов’язаний із об’ємною глинистістю:

40
K  , 0 154K  , 0 223 . (2.50)
19 гл
його вміст є визначальним при встановлені величини значення сумарного
відношення урану і торію до калію (Th+U(Ra))/K конкретного літотипу.
Так, наприклад, для піщано-глинистих порід сарматських відкладів
-4
критичне значення співвідношення (Th+U(Ra))/K буде рівне 2*10 . Зростання
70