Page 76 - 4264

характеристикою літотипів, нами досліджувався вплив мінералогічного складу
породи на декремент затухання теплових нейтронів.
У процесі досліджень було встановлено, що діапазон змін величини часу
життя теплових нейтронів, τ складає від 250 мкс до 860 мкс, а зміна
мінерального складу скелету породи та наявність мінералів польових шпатів,
слюд і акцесорних мінералів суттєво впливає на час життя теплових нейтронів.
Аномальний вплив на час життя теплових нейтронів також мають такі
мінерали: мусковіт, біотит, ортоклаз, хлорит, гематит. Діапазон змін часу τ у
породах, де наявні вказані вище мінерали складає від 370 мкс до 580 мкс.
Скорочення діапазону зміни часу життя теплових нейтронів обумовлено
зменшенням долі мінералів кварцу у твердій фазі. Кварц характеризується
максимальним часом життя теплових нейтронів.
У подальшому для вивчення впливу мінерального складу породи на
нейтронні сповільнювальні та поглинальні властивості необхідно врахувати
зміни мінерального складу, процентне співвідношення окремих мінералів до
об'єму породи.
Таким чином, для підвищення ефективності нейтронних методів при
дослідженні складнопобудованих колекторів та визначенні їх пористості,
необхідно виділити в розрізі свердловини нафтогазових родовищ опорні
пласти, охарактеризовані відомим значенням пористості і кривими НГК,
зареєстрованими зондами різних розмірів. Такий підхід, створює можливість
значно зменшити похибку виміру інформаційного сигналу, дозволяє частково
виключити вплив свердловинних умов і технічного стану обсадної колони.
Геофізичні дослідження впливу розміру зондів та мінералізації промивних
рідин і пластових вод нейтронних методів у свердловині Тереслянська-1
показали, що форма кривої НГК та величина інтенсивності нейтронного гамма-
поля залежить від мінералізації бурового розчину та складу пластової води,
положення приладу у свердловині (табл. 2.3).
Всі перелічені вище фактори обумовлюють низьку інформативність
комплексу методів ядерно геофізичних досліджень свердловин, ускладнюють
можливості нейтронних методів, зокрема нейтронного гамма-каротажу при
визначенні пористості порід-колекторів. У зв’язку з цим, зростає актуальність
використання результатів гамма-методу, як основного і базового для
визначення границь пластів-колекторів, находження опорних пластів та
встановлення їх ефективних товщин. Окрім цього, з метою підвищення
інформативності нейтронних методів необхідно збільшити розміри зонда до 0,7 м
та використати високоефективні детектори, і джерела нейтронів. Однак,
останній фактор, збільшення потужності джерела нейтронів, підвищує
ймовірність екологічного забруднення навколишнього середовища, а це
обумовлює використання в процесі НГК менш потужних джерел плутонієво-
берилієвого та полоній-берилієвого типу, а також генераторів нейтронів з
контрольованим виходом нейтронів.
Використання багатозондового нейтронного каротажу (БНК) для
виявлення опорних пластів та визначення їх ємнісних параметрів, які залежать

75