Page 75 - 4264

Однак видно, якщо умовно його розділити на ділянки, то в області зміни
глинистості від 0 % до 15 % витримується лінійний взаємозв’язок, а у міру
зростання глинистості (15 - 40 %) він має складний стохастичний характер.
Виходячи з цього можна сказати, що для сильно заглинізованих порід, якими є
міоценові відклади газових родовищ Більче-Волицької зони Передкарпатського
прогину, необхідно здійснити індивідуальний підхід при визначенні
коефіцієнта пористості.
Аналіз кривих інтервального часу пробігу повздовжньої хвилі через
породи міоценових відкладів, та ув’язка їх з результатами гамма-каротажу
показав, що кожному літотипу сарматського і тортонського ярусів відповідає
своя петрофізична залежність T D f K D І .
п 
На базі проведених розрахунків побудовано номограму, яка дозволяє
оперативно знаходити за даними акустичного і радіоактивного каротажу,
коефіцієнт пористості породи-колектора складної будови.

2.13 Методика визначення пористості порід-колекторів за даними
багатозондового нейтронного каротажу

Cеред геофізичних методів, за результатами яких визначають пористість
гірських порід, нейтронні методи мають ряд переваг. Насамперед, ці переваги
обумовлені відносно великою проникаючою здатністю нейтронного
випромінювання, а також тим, що радіоактивні дослідження з однаковим
успіхом можна проводити, як у необсаджених, так і в обсаджених
свердловинах, розкритих при різних промивних рідинах. Велике значення
відіграє той факт, що ядерні властивості гірських порід визначаються в
більшості випадків їх мінералогічним складом і не залежать від атомно-
молекулярної і текстурно-структурної будови, що значно полегшує вивчення
колекторських властивостей гірських порід.
Підкреслюючи переваги нейтронних досліджень, не можна забувати про
їх недоліки. Одним із найбільш суттєвих недоліків нейтронних методів є їх
велика чутливість до змін свердловинних умов вимірювання. Покази
нейтронного каротажу залежать від діаметра свердловини, розміщення приладу
у свердловині, наявності та товщини глинистої кірки в необсаджених
свердловинах, а також мінералізації промивної рідини, наявності цементного
каменю та складу пластової води. Всі вказані вище фактори обмежують
застосування нейтронних методів для кількісних визначень пористості гірських
порід.
З метою підвищення інформативності нейтронних методів, зокрема
нейтронного гамма-каротажу (НГК), Старостін В. А. та інші проводили
свердловинні та лабораторні дослідження нейтронних властивостей гірських
порід (додаток И). Результати обробки кривих НГК показали, що
інформативність методу при досліджені складно-побудованих відкладів,
невисока і обумовлена в основному мінералогічною будовою матриці породи.
Для встановлення степеню зв’язку цього фактору з нейтронною

74