Page 68 - 4264
P. 68
спектрометричного каротажу, де А – співвідношення суми вмісту урану і торію
до калію;
– значення діаметру свердловини близьке до номінального і нижче, за
даними кавернометрії.
Наявність перелічених вище ознак дозволяє однозначно виділити пласти-
колектори, а інформація про час поздовжньої релаксації на кривих ЯМК
визначає характер насичення породи-колектора. Розрахунок ефективної
товщини колекторів здійснюють із використанням палетки ΔІ γ = f(К пч)
побудованої за даними Прикарпатської ЕГДС і вираженої формулою:
4
3
2
К пч =1,875-0,648ΔІ γ+4,204 ΔІ γ +2,397 ΔІ γ -2,408 ΔІ γ . (2.44)
Як приклад, ефективна товщина породи-колектора розраховувалася за
формулою 2.44 для відкладів сарматського ярусу у свердловині № 6–Летня.
Виконувалося це таким чином: навпроти чисто глинистих і піщанистих пластів
max
знімалися покази Іγ. У нашому випадку ΔІ γ = 10,5 мкР / год на глибині 1430
max
м і ΔІ γ = 4 мкР / год на глибині 998 м. У параметр ΔІ γ вводилася поправка за
діаметр свердловини, що вирахувана по палетці (рис. 2.9). Для діаметру d = 260
3
мм і густини промивної рідини = 1,14 г / см поправочний коефіцієнт буде
становити 1,15. Звідси виправлені значення гамма-активності будуть:
I max I max * , 1 15 10 5 , * , 1 15 12 0 , мкР / год (2.45)
I max I max , 1 15 4 , 1 15 6 , 4 мкР / год (2.46)
п
Середнє значення DІ γ для інтервалу (1465 - 1500 м) рівне 9. Звідси
знаходимо:
I I min 9 5 4
DI , 0 56 (2.47)
max min
I I 12 5 7
G G=0,396 0,42* d 0.415* п
c
1,9 1,9
1,78
1,7 1,66
1,55
1,5 1,43
1,31
1,19
1,3
1,07
1,1
0,9
15 20 25 30 35 d, см
Рисунок 2.9 – Номограма для визначення поправочного коефіцієнта до
показів ГК за вплив діаметру свердловини і густини промивної рідини
67