Page 69 - 4264

Із залежності ΔІ γ = f(К пч) знаходимо коефіцієнт піщанистості, рівний 0,33.
Відповідно для цього інтервалу ефективна товщина буде рівною:
h  К h  35 , 0  33  11 м (2.48)
еф пч

Використовуючи результати свердловинної γ-спектрометрії, проведеної у
цьому інтервалі, ефективну товщину розраховувалася як сума товщин піщаних
та алевритових прошарків, які достатньо впевнено виділялися за даними
розподілу 40 K та ІВФ за кривими ЯМК. Ефективна пористість склала 18 % за
19
результатами досліджень керну методом ядерно-магнітного резонансу (ЯМР), а
ефективна товщина колектора збільшилася на 5,9 м і склала 17,5 м.

2.11 Оцінювання природи підвищеної радіоактивності
складнопобудованих порід-колекторів на прикладі міоценових відкладів

Результати лабораторних гамма-спектрометричних досліджень зразків
керну (63 зразки), відібраних із пісковиків з підвищеною радіоактивністю,
дозволили встановити, що у складі матриці породи переважають радіоактивні
-4
ізотопи урану, торію і калію, середній вміст яких відповідно рівний 2,310 %,
-4
4,710 % і 0,36 %. Виходячи із цього можна допустити, що основний вклад у
загальну радіоактивність складнопобудованих порід-колекторів вносять
мінерали, до складу яких входять уран і торій. Враховуючи те, що вміст калію в
породі близький до кларкового, вплив його на загальну радіоактивність такого
типу колектора незначний і не є визначальним у загальній радіоактивності.
Близький до кларкового вміст 40  у породах-колекторах пояснюється їх
19
незначною глинистістю (4-10) % при середньому її значенні 5 % за даними
гранулометрії. Невисокий вміст глинистого матеріалу підтверджується даними
ємкості катіонного обміну [22], результатами описування шліфів, та рентгенова
діометричними вимірювання. Відмічено також у такого типу пісковиках
незначний вміст польових шпатів, глауконіту, гідрослюд. На основі
узагальнення та аналізу чинників, які могли б у різній мірі впливати на
величину інтегральної радіоактивності та електричної провідності гірських
порід, була виявлена закономірність зв’язку петрофізичних, мінералогічних
факторів із зміною та розподілом концентрацій радіоактивних ізотопів урану,
торію і калію в породі.
На основі цих самих даних були створені передумови для розробки

методики оцінювання як величини, так і природи інтегральної радіоактивності
відкладів, які мають неоднозначну характеристику за результатами гамма-
каротажу. Суть цього підходу полягає в тому, що для кожного літотипу
складнопобудованих геологічних розрізів можна розрахувати притаманне
тільки йому співвідношення концентрацій радіоактивних ізотопів урану, торію
і калію. Оскільки високий вміст калію спостерігається у глинах і глинистих
мінералах, цей чинник можна вважати ознакою глинистих і заглинізованих
літотипів. За даними лабораторних вимірювань концентрацій радіоактивних

68