Page 70 - 4264

ізотопів на прикладі глин сарматського і гельветського ярусу
складнопобудованих геологічних розрізів встановлено співвідношення торію до
40
калію – рівне 2,7 %. Розрахунки аналогічного співвідношення Th/  для
19
чистих пісковиків цих відкладів дозволили встановити, що його значення рівне
19. Така відмінність у співвідношенні торію до калію вище приведених
літотипів свідчить про те, що інтегральна радіоактивність міоценових відкладів
обумовлена, як процентним вмістом глинистого матеріалу, так і
мінералогічною будовою матриці породи. В основному це мінерали, до складу
яких входять уран і торій. Підтверджується наявність, або відсутність таких
мінералів гамма-спектрометричними лабораторними дослідженнями зразків
керну відібраного із порід, які характеризуються підвищеною радіоактивністю
(15-18 мкР / год), при незначній об’ємній глинистості (К гл = (5-3) %). Для
встановлення причини підвищеної радіоактивності цих відкладів, було
проведено рентгенорадіометричний аналіз, гамма-спектрометричні
дослідження, ємкість катіонного обміну, петрографічне описування шліфів.
Результати проведених досліджень підтвердили незначний вміст у породах
такого типу глинистого матеріалу, а також виявили незначну кількість
мінералів до складу яких входить калій, таких як глауконіт і польові шпати. На
основі отриманих результатів був встановлений функціональний зв’язок між
фізичними параметрами, що характеризують літотипи міоцену.
Такий взаємозв’язок дозволяє оцінити як величину, так і природу
інтегральної радіоактивності порід при неоднозначній оцінці за результатами
геофізичних досліджень свердловин. Для реалізації цієї задачі встановлено
залежність відношення сумарного вмісту радіоактивних ізотопів урану і торію,
які визначаються мінералогічним складом породи до калію, що обумовлюється
глинистим фактором породи. Результати свердловинної та лабораторної гамма-
спектрометрії порід міоцену показали, що вміст вищевказаних ізотопів
змінюється як у межах ярусу, так і в межах системи, в той час як вміст
радіоактивного калію незначний – 1,1 % і розподілений рівномірно по розрізу,
тільки в породах гельветського ярусу. У сарматському ярусі процентний вміст
калію змінюється від 0,5 % до 3,8 %. Таким чином, якщо прийняти калій
визначальним фактором при визначенні глинистості гірської породи за
результатом радіоактивних досліджень, то можна розрахувати співвідношення,
уран – плюс торій до калію, характерне для кожного літотипу. Величина цього
співвідношення у теригенних породах геологічних розрізів обумовлена в
основному їх об’ємною глинистістю та концентрацією урану і торію.
Прийнявши відношення (Th+U(Ra))/K як параметр “А”, ми розрахували
-4
його значення для порід гельветського ярусу, яке становить 1110 одиниць. За
результатами досліджень керну відібраного із складнопобудованих порід-
колекторів встановлено залежність параметру “А” від об’ємної глинистості
(рис. 2.10).
Із залежності інтервального часу пробігу повздовжньої ультразвукової
хвилі від коефіцієнта пористості та об'ємної глинистості встановленої для
складнопобудованих відкладів представленої рівнянням регресії:

69