Page 45 - 4264
P. 45

від їх початкової енергії;
                    -  непружне  розсіювання  –  взаємодія  нейтрона  з  ядром  атома,  при  якій
            більша частина кінетичної енергії витрачається на збудження ядра; при цьому
            нейтрон,  буцім  то,  прилипає  на  10      -20   с  до  ядра,  створюючи  складове  ядро,  а
            потім  вилітає  із  нього,  залишаючи  його  у  збудженому  стані.  Збуджене  ядро
            переходить у стабільний стан випромінюючи γ-кванти.
                    Непружне  розсіювання  спостерігається  частіше  за  все  при  енергії
            нейтронів  понад  1  МеВ.  В  результаті  розсіювання  нейтронів,  що
            випромінюються  джерелом,  відбувається  сповільнення  швидких  нейтронів  до
            теплових. У кінцевому результаті енергія теплових нейтронів стає в середньому
            рівною кінетичній енергії молекул (близько 0,025 еВ);
                    - захоплення нейтрона ядром.
                    Процес  захоплення  нейтронів  малоймовірний  для  всіх  енергій,  окрім
            теплових.  Теплові  нейтрони  в  процесі  руху  зіштовхуються  з  ядрами
            середовища і можуть бути ними захоплені.
                    Ймовірність захоплення нейтронів обернено пропорційна їх швидкості і
            досягає  найбільшого  значення  для  повільних  (з  енергією  меншою  за  1  кеВ)  і
            особливо теплових нейтронів з енергією 0,025 еВ. При деяких енергіях ймовір-
            ність  захвату  досягає  максимуму.  Такий  ефект  досягається  рівнем  енергії
            комплексу  ядро  плюс  нейтрон.  При  захопленні  нейтронів  в  ядрі  з'являється
            надлишок енергії і воно переходить у збуджений стан. Перехід його у стійкий
            стан супроводжується випромінюванням гамма-квантів і їх енергія залежить від
            того, якому елементу (і якому його ізотопу) відповідає ядро.
                    Випромінювання  гамма-променів  у  процесі  захоплення  нейтронів  у
            середовищі з високим вмістом водню відбувається за такою реакцією:
                                                    1
                                                        2
                                                1
                                                               H  n  H     +Е.                                                    (2.4)
                                                1   0   1
                    Імовірність захоплення нейтрона неоднакова для ядер різних елементів і
            характеризується січенням захоплення, яке виражається в барнах.
                    Барн – одиниця вимірювання ефективного поперечного січення ядерних
                                           2
            процесів,  рівна  -  10  -24   см .  Барн  характеризує  ефективність  ядерної  реакції,  а
            саме ймовірність захоплення нейтронів, для ядер різних елементів і є функцією
            енергії  або  швидкості  нейтрона.  Подальше  від  резонансу  січення  захвату
            нейтронів обернено пропорційне кореню квадратному від їх енергії (                   1  ).
                                                                                                 E h
                    Нехай  однорідний  потік  нейтронів  падає  перпендикулярно  на  шар
            речовини товщиною в один атом і викликає за одиницю часу деяку кількість (k)
                                                        2
            ядерних  процесів  на  площі  1  см .  Кількість  нейтронів,  які  потрапили  за
                                                  2
            одиницю  часу  на  площу  1  см   позначимо  через  І.  Тоді  поперечний  переріз
            ядерної реакції (сповільнення, поглинання, активація) визначається як середня
            кількість  процесів,  що  припадають  на  один  падаючий  нейтрон  із  потоку  і  на
            одне ядро речовини:

                                                     k      2
                                                                   см / ядро,                                                (2.5)
                                                    N  I 

                                                           45
   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50