Page 48 - 4264

дифузії (Ld), яка є середньою відстанню від точки виникнення теплового
нейтрону до точки його поглинання, а також середнім часом життя нейтрона:
1
  , (2.7)
ср
V
T  3
де  з – ефективне макроскопічне січення захоплення нейтронів, що виражає
здатність середовища поглинати нейтрони.

2.4 Методичне забезпечення інтерпретації даних нейтронного
каротажу, проведеного у свердловинах із тонкопрошароватою будовою

Існує ряд способів інтерпретації результатів даних нейтрон-нейтронного
каротажу та нейтронного гамма-каротажу проведених при дослідженні
свердловин нафтогазових родовищ.
Одним із таких способів є фізичне моделювання, яке дозволяє отримати
реєстраційні параметри конкретного приладу на моделях пластів. Однак, цей
спосіб є досить трудомістким і дорогим, а крім цього, виміряні параметри -
отримані тільки для обмеженого числа точок у породах різної літології та
пористості, в ідеалізованій будові геологічного розрізу.
В основному, спосіб фізичного моделювання можна використати для
отримання опорних точок на каліброваних кривих при складанні
розрахункових та експериментальних геофізичних даних, отриманих у процесі
вимірювань. Найбільш широке застосування для інтерпретації даних ГДС
мають способи математичного моделювання з використанням методу Монте-
Карло і аналітичний, а також комбінація обох цих методів [19, 25].
В останні роки використовують так званий напівемпіричний спосіб.
Спосіб базується на встановленні зв’язку показів конкретного приладу,
отриманих на моделі, з нейтронними характеристиками пласта, а саме – з
відомими довжинами уповільнення та міграції нейтронів. При цьому, нейтронні
характеристики отримують розрахунковим шляхом [21, 22, 26, 27, 28, 29].
Встановлений зв'язок вважають найбільш універсальним і традиційно
використовується для визначення петрофізичних параметрів. З метою
оцінювання впливу діаметра приладу, товщини кожуха приладу, зміни з часом
ефективності лічильників, зроблено вибірку показів приладу ННКнт на
прикладі геологічних розрізів свердловин Летнянського газового родовища
(всього задіяно 63 пласти). З метою розрахунку ослаблюючих факторів,
пов’язаних із впливом свердловини, розглянуто відносні покази для двох
приладів із різною довжиною зондів, а саме: ННКнт l 1 = 0,155 м, l 2 = 0,405 м та
’
’
l 1 = 0,255 м, l 2 = 0,505 м. У цьому випадку, за еталонне середовище брали
прісну воду. Значення інтенсивності рахунку нейтронів розраховували за
формулою:
N
I  i , (2.8)
N в
i
48