Page 40 - 4264
P. 40

- нейтронний гамма-каротаж (НГК);
                    - багатозондовий нейтронний каротаж (БНК);
                    - нейтронний каротаж за тепловими нейтронами (НКт);
                    - нейтронний каротаж за надтепловими нейтронами (НКнт);
                    - метод наведеної активності (МНА);
                    - фотонейтронний каротаж (ФНК).
                    В  основі  методів,  що  складають  першу  групу,  лежать  основні  закони
            радіоактивного розпаду.
                    Радіоактивність  може  бути  природна  і  штучна.  У  першому  випадку
            радіоактивність  обумовлюється  процесом  самочинного  розпаду  нестійких
            атомних ядер з приходом у більш стійкі; при цьому спостерігається випускання
            елементарних  ,  ,    –  частинок.  У  другому  випадку  спостерігається
            виникнення вторинного радіоактивного поля під впливом джерел іонізуючого
            випромінювання.
                    Штучна радіоактивність характеризується процесом розпаду ядер атомів
            внаслідок  їх  бомбардування  елементарними  частинками  (електронами,
            протонами, нейтронами,  – частинками) [9].
                    Інтенсивність  радіоактивного  випромінювання  порід  у  свердловині
            вимірюють за допомогою індикатора гамма-випромінювання, який розміщений
            у глибинному приладі (рис. 2.1). Як індикатор використовують сцинтиляційні
            лічильники. Отримана в результаті заміру крива, що характеризує інтенсивність
            гамма-випромінювання  пластів  вздовж  стовбура  свердловини,  називається
            гамма-каротажною кривою.
                    У  загальному  випадку  інтенсивність  гамма-випромінювання  наближено
            пропорційна гамма-активності порід. Але при однаковій  інтенсивності гамма-
            поля в розрізі свердловини, породи з більшою густиною відмічаються меншими
            показами  ГК  через  значну  здатність  до  поглинання  ними  гамма-променів.
            Середня  глибина  радіального  проникнення  гамма-променів  в  осадових  породах
            складає 30 см, що відповідає радіусу сфери дослідження, з якої надходить 90 %
            іонізуючого випромінювання.
                    Завдяки статистичним флуктуаціям крива радіоактивного каротажу може
            мати відхилення, не тільки пов’язані зі зміною фізичних властивостей пластів,
            але  і  похибки  вимірювання  цих  полів  свердловинними  приладами    (похибки
            вимірювань). Похибка, пов’язана з флуктуацією іонізуючого випромінювання,
            тим  більша,  чим  менше  імпульсів,  реєструється  за  одиницю  часу  (швидкість
            рахунку). Зменшити похибку, пов’язану з флуктуаціями, можна шляхом усеред-
            нення даних спостережень за деякий інтервал часу  к (вибір значень постійної
            часу   к  відбувається  за  допомогою  інтегруючої  комірки,  яка  містить

            конденсатор ємністю С і опір R,  к = RC).
                    Гамма-випромінювання,  виміряне  при  гамма-каротажі,  включає  також  і
            так  зване  фонове  випромінювання  (фон).  Фонове  випромінювання  викликане
            космічним        іонізуючим         випромінюванням,           а    також       забрудненням
            радіоактивними  речовинами  матеріалів,  з  яких  виготовлений  свердловинний
            прилад.  Вплив  космічного  іонізуючого  випромінювання  різко  знижується  з
                                                           40
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45