Page 49 - 4264

де N i - покази швидкості рахунку інтенсивності нейтронів детектором малого і
в
великого зонда в пласті; N i - покази i-го значення швидкості рахунку
інтенсивності нейтронів детектором у бочці з прісною водою.
Пласти, які розглядали у вибірці, представлені породою із складним
мінералогічним наповненням матриці (кальцит, доломіт, домішки глини, галіт,
пірит). Пористість цих порід коливалася в межах (12-15) %, мінералізація
пластової води 75 г / л NaCl. На основі емпіричної вибірки будували
петрофізичну модель.
Для зондів, розмір яких 0,255 м та 0,505 м, за результатами вимірювань
спостерігається більш тісний зв’язок розподілу інтенсивності розповсюдження
теплових нейтронів у породі, ніж у зондах розміром 0,155 – 0,405 м. Коефіцієнт
кореляції, який характеризує тісноту лінійного зв’язку, дорівнює 0,869, для
показів зондів 0,155 м і 0,405 м, а для зондів довжиною 0,255 м та 0,505 м -
0,931. У нашому випадку, коефіцієнт кореляції відображає ступінь впливу
неконтрольованих свердловинних і апаратурних факторів на покази приладу.
Величина цих факторів (Q) відображає вплив свердловини і для даного
двозондового приладу визначається, в основному, її діаметром, а також
коефіцієнтом, який пов’язаний з величиною пари зондів, що використовуються
і залежить від методу реєстрації нейтронів теплових і надтеплових.
Таким чином, для стандартного приладу СРК-ННКнт зіставлення показів
двох зондів (A) та показів малого зонда A1, показує, що вплив свердловини тут
найбільший Q = 0,315, а коефіцієнт парної кореляції низький і рівний r = 0,869
при коефіцієнті регресії R = 0,450. У той самий час для зондів, розміри яких
рівні 0,255 м та 0,505 м, вплив свердловини значно менший, Q = 0,103, а коефі-
цієнт парної кореляції збільшився до r = 0,931, а коефіцієнт регресії R = 0,426,
заміри проводили в одних і тих самих свердловинах. Отримані взаємозв’язки є
універсальними і не залежать від особливостей мінерального складу скелета
породи, а також флюїдонасичення.

2.5 Алгоритм кількісного визначення вмісту радіоактивних
елементів U(Ra), Th та K у гірських породах складної будови

Кількісну обробку результатів гамма-спектрометрії проводять з метою
вивчення закономірностей розподілу радіоактивних ізотопів урану, калію і
торію в гірських породах по розрізу свердловини.
Енергетичний спектр натурального гамма-випромінювання розглядають,
як експозиція спектрів від трьох джерел випромінювання: калію, урану, торію з
продуктами розпаду.
В однорідному середовищі зв’язок між вмістом натуральних
радіоактивних ізотопів і швидкістю реєстрації кількості імпульсів у трьох
енергетичних “вікнах” можна представити у вигляді:

3
I  I  F   C * q , (2.9)
j
ij
i
i
i
1
49