Page 42 - 4264

складу сприяють вилуговуванню радію і його ізотопів з породи. Мінімальною
природною радіоактивністю володіють прісні поверхневі питтєві води (0,02 Бк
на 1 л води).
Кисневі (атмосферні) води, надходячи з області інфільтрації в глибоко
занурені шари, стикаються з окисленою нафтою, сірководнем і вільною
вуглекислотою підвищеної концентрації, збагачуються при цьому
вуглеводнями, сірководнем і збільшують свою мінералізацію. У цьому випадку
окисно-відновний потенціал Eh різко знижується до від’ємних величин, що
викликає осад урану навіть при малому його вмісті у воді. Радіоактивність
більшості колекторів нафти і газу, які представлені карбонатами і пісковиками
(за винятком поліміктових різновидів), сильно залежить від коефіцієнту
об'ємної глинистості К гл.

2.2 Радіоактивні геофізичні дослідження геологічних розрізів
нафтогазових родовищ

У результаті багаторічних досліджень [11, 12, 13, 14] вдалося сформувати
основні закономірності розподілу радіоактивних елементів у басейнах
седиментації і на їх основі обґрунтувати можливості радіоактивних методів у
процесі вирішення таких геологічних задач:
1. Кореляція геологічних розрізів.
2. Детальне літологічне розчленування порід.
3. Визначення сольового складу гідрохімічних осадів для оптимізації
методики проводки і кріплення свердловин, що буряться на підсольові
відклади.
4. Оцінювання колекторських властивостей пластів і визначення їх
мінералогічного складу.
5. Виявлення природи радіоактивних аномалій.
6. Оцінювання глинистості теригенних відкладів.
Проведені нами дослідження розподілу радіоактивних ізотопів у
теригенних та карбонатних розрізах нафтогазових родовищах Передкарпат-
ського крайового прогину і Дніпрово-Донецької западини, створили
передумови геологічної інтерпретації результатів гамма-методів. Інформація
40
про наявність у породі радіоактивних ізотопів U(Ra), Th, K дозволяє не тільки
провести літологічне розчленування тонкопрошаркових розрізів, але й оцінити
природу та характер підвищеної радіоактивності літотипу. Особливо
актуальною ця задача є для міоценових відкладів, газових родовищ Більче-
Волицької зони, Карпатської нафтогазової провінції. Неоднозначність обробки
та інтерпретації кривих гамма-каротажу тонкопрошаркових сарматських
відкладів, у багатьох випадках сприяла тому, що продуктивні піщанисті породи
відносились до класу глин, а це в свою чергу призводило до пропуску порід-
колекторів насичених вуглеводнями. Зниження інформативності гамма-методів
за рахунок геологічної будови, характерне для більшості нафтогазових
родовищ, де проходить перешарування глинистих, піщанистих, алевритистих та

42