Page 47 - 4264

коефіцієнтом дифузії:
V T 1 , (2.6)
D  
3 k
 Z  рі
i
 i 1
0
де V т – швидкість руху теплових нейтронів, рівна 2200 м / с при Т = 20 С, зі
збільшенням температури швидкість зростає; k – кількість елементів, які

складають речовину;  рі – січення розсіювання теплових нейтронів ядрами і-го
2
елементу в см , відображає ймовірність зустрічі нейтронів з ядром елементу і їх
3
розсіювання; Z і – кількість ядер і-го елементу в 1 см .

Lз, см Ld, см
35 18
17
30 16
15
14
25 еВ 13
E поч., М 12
20 11 Сcl-0%
10
15
9 Сcl-3%
10 8 Сcl-15% Ссl-6%
10
5 7 Сcl-9%
Сcl-18%
1 6 Сcl-12%
5
5
4
W, % 0 10 20 30 40 w,%
0 10 20 30 40 Б)
А)
4
 1  мкс
10
9
8
7
6
Сcl-0%
5
4 Сcl-3% 1
3 Сcl-6%
2 Сcl-18% Сcl-9% 2
Сcl-15%
1 Сcl-12%
w,%
0 10 20 30 40
В)
1 – пісковики, 2 – вапняки
Рисунок 2.3 – Залежність довжини сповільнення (а), дифузійної
довжини (б) та часу життя теплових нейтронів (в) від об’ємної вологості w і
хлорвмісту C Cl порід

Коефіцієнт дифузії обернено пропорційний вмісту водню в середовищі.
Чим більша водонасиченість середовища, тим повільніше “розповзається”
2
4
хмарка теплових нейтронів (дифузія відбувається протягом 10 -10 мкс).
Дифузійна фаза руху теплових нейтронів характеризується довжиною

47