Page 90 - 4262
P. 90

Для  електромагнітних  полів,  що  змінюються  в  часі
           довільним чином, рівняння Маквелла мають вигляд
                                               D   
                                    rot  H   j    , 
                                                dt
                                                    
                                             B     
                                    rot  E      ,                   (4.6)
                                              t
                                                    
                                    div  H   ,0    
                                                    
                                    div  D   .q    
                  При цьому  j     E ,  D     E ,  B    H .          (4.7)
           У  рівняннях  (4.6)  -  (4.7)  H   і  E   –  вектори  напруженості
           магнітного  і  електричного  полів;  D   і  B   –  вектори
           електричної  і  магнітної  індукції;   ,   ,     і  q   –
           електропровідність,  діелектрична  та  магнітна  проникності  і
           густина об’ємно розприділених вільних електричних зарядів;
           j   -  густина  струмів  провідності.  Диференціювання
           проводиться по часу t .
                  При  виведенні  цих  рівнянь  припускалось,  що
           електромагнітні  властивості  середовища  не  залежать  від
           частоти  поля,  напруженості,  часу,  температури,  а  магнітні
           маси  відсутні.  Фізичний  зміст  рівнянь  Максвелла  полягає  в
           тому,   що     вони    встановлюють      співвідношення     між
           напруженостями  електричних  і  магнітних  полів,  густинами
           струму  та  заряду.  Наслідком  цих  рівнянь  є  те,  що
           електромагнітне поле є форма матерії, об’єктивно існуюча  в
           часі та просторі, а поле і заряди виступають як форма прояву
           цієї єдиної взаємопов’язаної матеріальної системи.
                  Разом  із  тим  класична  теорія  електромагнітного  поля
           Максвелла  сформульована  для  макроскопічних  процесів  і
           явищ  без  урахування  мікроскопічної  будови,  внутрішньої
           структури  речовини  та  природи  основних  електромагнітних
           властивостей середовища ( ,  ,  ).
                  При  формі  запису,  даній  у  системі  (4.6),  не
           враховується  спосіб  збудження,  тобто  рівняння  Максвелла
           характеризують  наведене  поле  і  справедливі  для  області,  де
           немає джерел. Для врахування первинних джерел поля в праву


                                           90
   85   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95