Page 89 - 4262

точках повинен перетворюватися в нуль і прямувати до
потенціалу джерела при наближенні до нього; б) граничним
умовам – неперервності потенціалу та нормальної складової
густини струму при переході через границю розділу
середовищ з різною електропровідністю:
 U  U
U  U ,  1   2 .
1 2 1 2
n  n 
де U і U - значення потенціальної функції в точках першого
1
2
 U  U
та другого середовища на поверхні розділу; 1 і 2 -
n  n 
значення похідних по нормалі до цієї границі в тих самих
точках;  і  - значення питомих електропровідностей
1
2
контактуючих середовищ.
7. На поверхні землі немає нормальної складової
густини струму, оскільки із землі в повітря електричний струм
проходити не може. Якщо уявити собі, що весь верхній
напівпростір зайнятий не повітрям, а таким самим провідним
середовищем, яке є в нижньому напівпросторі, а розподіл
провідного матеріалу та границь неоднорідностей
симетричний відносно земної поверхні, то і розподіл струму в
обох напівпросторах буде симетричним. Це положення
широко використовують в теорії електророзвідки. Заміняючи
реальний розріз повним простором із симетричною будовою,
можна полегшити рішення прямих задач, оскільки при цьому
можна не враховувати граничні умови на поверхні, які
виконуються автоматично. Треба тільки мати на увазі, що для
створення поля тієї ж інтенсивності у випадку повного
простору сила живильного струму повинна бути в два рази
більша, ніж для джерела, розміщеного на поверхні землі.

4.1.2 Рівняння для електромагнітного поля

Основними рівняннями теорії електромагнітного поля,
що представляють математичне формулювання постулатів,
отриманих у результаті узагальнення зв’язків між
параметрами середовища та напруженостями поля, є рівняння
Максвелла.

89