Page 85 - 4262
P. 85

асиметрію  розприділу  потенціалів  і  провідностей  на
           протилежних полюсах Землі.


















                  Рисунок 3.5 – Залежність між варіацією квадрупольної
           складової  геомагнітного  поля  і  відхилення  від  референц-
           еліпсоїда, за Н. Келдером

                  Протягом  всього  докембрію  геомагнітне  поле  було
           монодипольним  і  полярність  його  залишалася  постійною,
           завдяки цьому перенос речовини, що будувала материки, був
           напрямлений в одну сторону. Так виникли єдиний материк у
           південній  півкулі  та  єдиний  океан  у  північній  півкулі.  При
           визначеному  критичному  перевищенні  геоїда  (Пангеї)  над
           референц-еліпсоїдом відбувся розпад Пангеї та всієї літосфери
           на  плити,  які  під  дією  відцентрових  сил  були  переміщені  з
           полярної області в екваторіальну. При цьому єдиний вихор у
           мантії  розпався  та  утворилась  система  полоїдальних  і
           тороїдальних  течій,  створивших  у  фанерозої  магнітне  поле
           складної    структури,    яке    включає     осьовий    диполь,
           екваторіальний  диполь  і  квадруполь,  який  складається  із
           чотирьох диполів. Нове геомагнітне поле набуло властивості
           інверсії.
                  Інверсія полюсності означає зміну напрямку  переносу
           речовини, а останнє пояснює причини циклічності трансгресій
           і  регресій  моря  протягом  фанерозою.  Скорочення  інверсних
           станів  геомагнітного  поля  говорить  про  диссипацію  енергії
           вихорних  рухів  у  мантії,  яка  супроводжується  руйнуванням
           материків, їх розсуванням і поглинанням.


                                           85
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90