Page 155 - 4262

аномального магнітного поля до цих неоднорідностей. При
простяганні неоднорідностей структури в напрямку осі ОX
обернена задача полягає в наближенні поля H y і може бути
схематично сформульована в такому вигляді :
 y  , yx ,  H обч  , yx , ,    ,
 H
y
 (6.23)
min    ,

де H y обч  , yx , ,   – компонента магнітного поля, обчислена
для заданого розподілу електропровідності γ, а (γ) –
функціонал, що виділяє клас моделей середовища, на якому
розв’язується обернена задача.
Очевидно, розглянута схема розв’язку оберненої задачі
має низку істотних недоліків. По-перше, це та обставина, що
тензор імпедансу і тіппер, загалом не є „нормальними”
фізичними величинами і не завжди можуть бути визначені зі
спостережень з достатньою точністю. По-друге, як випливає з
формули (6.22), ядра відповідних інтегралів змінюються дуже
3
повільно (як O(1/r ) у випадку тривимірної задачі), у зв'язку з
чим потрібно мати інформацію про розподіл значень тензора
імпедансу чи тіппера на досить великих площах чи великих
віддаленнях від неоднорідності в двовимірному випадку, що
на даному етапі розвитку методу фактично нереально.
Вирішення оберненої задачі в рамках концепції її „повного
розв’язку” за наявності вихідної інформації на одному – двох
профілях у тривимірному варіанті є практично неможливим.
Таким чином, незважаючи на перші успішні досвіди з
тривимірної інверсії модельних МТ- полів, обернення
магнітотелуричних і магнітоваріаційних даних вимагає
випереджального дослідження розглянутих проблем. Ми
можемо спробувати поліпшити класичну схему розв’язку
оберненої задачі, використовуючи як основну базову
інформації не синтезоване магнітне поле, а поверхневі уявні


вектори A і B , що генеруються точною векторною
імпедансною граничною умовою (6.7). Очевидно, що в цьому
випадку удасться уникнути деяких проблемних питань,
пов'язаних з обробкою даних польових спостережень
(визначенням тіпперів чи тензора імпедансу), трансформацією
тіппера й імпедансу (узагальненого тензора імпедансу) у
синтезоване магнітне поле. У розглянутому контексті

155