Page 160 - 4262
P. 160
6.7 Властивості поверхневих векторів A і B та
особливості синхронних електромагнітних спостережень
У попередніх розділах ми аналізували особливості
обчислення поверхневих векторів A і B як на основі точної
граничної умови імпедансного типу (6.7), так і узагальненого
рівняння імпедансів (6.10). Розглянемо тепер властивості
векторів A і B для деяких окремих (вироджених) випадків
моделей середовища і поля, важливих з погляду додатків і
трактування фізики процесу взаємодії падаючого поля і
розсіючої поверхні S 0. Насамперед, якщо зовнішнє поле і
властивості середовища досить повільно (плавно) змінюються
уздовж поверхні розділу (у масштабі довжини хвилі в
провідному середовищі), поле в цьому середовищі в кожній
точці являє собою локально плоску хвилю, спрямовану по
нормалі до границі розділу S 0. Останнє означає, що вектори E
і H ортогональні (сполучено – ортогональні) і паралельні
поверхні розділу S 0. У цьому випадку на підставі рівностей
(6.20) можемо записати
A E E 2 H H 0 ,
1
B E H E H 0 , (6.27)
1
E H 0 .
Отже, тут ми маємо справу з виродженим випадком A 1
= 0, B 1 = 0, і для відновлення властивостей середовища нижче
границі розділу S 0 виявляється достатнім наявність інформації
тільки про частотну залежність скалярного параметра .
Взагалі для класу горизонтально неоднорідних
середовищ, над якими на границі розділу S 0 вектори E і H
залишаються сполучено-ортогональними, = 0. Тоді, згідно з
(6.7), (6.1) знаходимо
E H n H Z . (6.28)
160