Page 85 - 4218

регіональне мистецтво та архітектура прикарпаття
ції, формах спілкування та основних видах рекреації, виборі сезону відпочинку та відповідному
обслуговуванні. Рекреаційні потреби можна визначити шляхом спрямованого дослідження про-
цесів функціонування існуючих зон відпочинку та спеціалізованими соціологічними досліджен-
нями. Інтенсивність рекреаційного освоєння території залежить від потреби в окремих видах
рекреації та змінюється в процесі суспільного розвитку.
Рівень розвитку суспільства і матеріальна забезпеченість його членів визначають рекреа-
ційні можливості. При архітектурній організації рекреаційного середовища необхідно врахову-
вати загальну ситуацію та передбачати рекреаційні утворення для різних соціальних верств. При
дослідженні архітектури рекреаційного простору необхідно визначити структуру рекреаційної
системи за таксономічними (місце даних рекреаційних утворень в ієрархії системи) та типоло-
гічними (якісні відмінності відповідно до окремого рівня) прикметами.
Дослідження системи включає метод експертних оцінок, суть якого полягає в здійсненні
експертизи (аналізу явищ, об’єктів, процесів та можливих шляхів розвитку) окремими фахівця-
ми чи групою. Всебічний аналіз рекреаційної системи та її просторової фіксації необхідний для
дослідження проблем функціонування та форм просторової організації.

Прогнозування та обґрунтування концептуальних засад просторової організації і розвитку
рекреаційної сфери Прикарпаття (задачі просторового планування).
Розвиток рекреації регіону без надійних прогнозних оцінок, без чітко окресленої перспек-
тиви не може бути ефективним. Отож існуючі напрями прогнозування розвитку рекреації необ-
хідно органічно поєднати в цілісну систему, яка має бути складовою регіонального розвитку. Всі
стратегічні документи програмного характеру мають бути узгоджені між собою, що характеризує
забезпечення принципу цілісності прогнозування.
Прогнозування розвитку рекреаційної інфраструктури передбачає вивчення рекреаційного
потенціалу регіону. Отже, прогнозування розвитку рекреаційної сфери – науково обґрунтоване
передбачення напрямів розвитку регіону в цілому, області, адміністративного району, населено-
го пункту зокрема. Прогноз розвитку рекреації є засобом обґрунтування вибору її стратегії. се-
ред основних функцій прогнозування розвитку рекреаційного простору загалом можна виділити:
- аналіз структури населення;
- оцінку рекреаційного потенціалу;
- аналіз міграції населення;
- аналіз тенденції соціально-економічного розвитку;
- оцінку рівня розвитку рекреаційної інфраструктури;
- виявлення можливих альтернатив розвитку регіону.
Виконання вказаних функцій повинно базуватися на принципах системності, цілісності
підходу, нормативності, об’єктивності, дотримання загальнорегіональних інтересів, індивідуаль-
ності.
Принцип системності означає, що сталий розвиток характеризує формування цілісних,
збалансованих територіальних соціально-еколого- економічних систем, здатних до саморегулю-
вання.
Принцип цілісності підходу вказує на забезпечення єдиного цілісного підходу до розробки
взаємоузгоджених програм і прогнозів розвитку рекреаційної сфери та рекреаційного простору

85