Page 84 - 4218

регіональне мистецтво та архітектура прикарпаття
проектним навантаженням можна встановити ступінь використання ресурсів території, що дасть
можливість на наступних етапах роботи вирішити питання просторової організації рекреаційної
системи.
До важливих характеристик рекреаційного простору належить матеріально-технічна база
рекреації, об’єкти рекреаційної інфраструктури, трудові ресурси, зайняті у рекреаційному гос-
подарстві. значну роль відіграє фактор їх розташування.
Матеріально-технічну базу рекреації складають рекреаційні комплекси різних типів від-
повідно до напрямів рекреаційної діяльності:
– лікувальні (санаторії, профілакторії, пансіонати з лікуванням, бювети мінеральних вод,
кліматолікувальні павільйони),
– оздоровчо-спортивні (бази та будинки відпочинку, пансіонати, туристичні бази та при-
тулки, мотелі, кемпінги, наметові містечка, спортивні клуби) та інші установи й організації,
які забезпечують рекреаційну діяльність, – туристичні та екскурсійні бюро, готелі, транспортні
організації, що здійснюють туристичні перевезення, установи та організації з управління рекре-
аційною діяльністю тощо.
Для інфраструктури рекреації та її матеріально-технічної бази характерні: місткість, різ-
номанітність, надійність, комфортність, завантаженість, екологічність, рівень інженерно-буді-
вельної підготовки. Особливе місце займає транспортна інфраструктура, з якої практично
розпочинається рекреаційне освоєння території. Розвиток та розміщення рекреаційних утворень
тісно пов’язані з існуючою на території системою розселення (тобто сукупністю міських та сіль-
ських поселень, об’єднаними територіально-виробничими зв’язками, транспортною та інженер-
ною інфраструктурами).
Радіуси доступності рекреаційних ресурсів вимірюються віддаллю від місця попиту до міс-
ця розміщення. Радіуси доступності визначають систему транспортних комунікацій, що можуть
бути задіяні при організації рекреації.
Рекреаційний простір включає людину та її діяльність. Поняття рекреаційної діяльності
з позиції діяльності людей у вільний час для відновлення своїх фізичних та духовних сил ви-
значається показниками рекреаційних потреб, рекреаційних вимог, рекреаційних можливостей.
Чинниками, що обумовлюють процес розбудови рекреації, виступають потреби (спосіб життя) та
можливості (рівень життя) як індивіда окремо, так і суспільства загалом.
Людській природі притаманна багаторівневість та різноманітність потреб, що розкривають-
ся в єдності фізіологічних, соціальних та духовних складових. Потребам властиві: мінливість
(коли задоволення потреб у певному проміжку часу не означає зняття їх на майбутнє); цикліч-
ність (періодичність змін у часі та просторі); суб’єктивність потреб та засобів їх задоволення;
альтернативність (можливість вибору потреб та дій для їх задоволення). Потреби формують такі
фактори, як вік, стать, соціальне становище, традиції, релігійні та національні особливості, стан
здоров’я. Потреби складаються з індивідуальної вибірковості та загальної граничної потреби. Ін-
дивідуальна вибірковість значною мірою обумовлена екзотичністю, ступенем благоустрою місць
відпочинку, потребою в зміні місця перебування, рекламою тощо. загальні потреби населення у
видах відпочинку визначаються вибірковістю та можливістю користуватися ними. Вибірковість
слід розуміти як процент населення району, що надає перевагу такому виду рекреації.
Основними у сфері рекреації є потреба у рекреаційному середовищі, типах та видах рекреа-

84